Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 389/31/16-ц
провадження № 61-23922св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А.,
Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 травня 2016 року в складі судді Берднікової Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Письменного О. А., Карпенка О. Л., Гайсюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05 листопада 2013 року біля 19 год. 20 хв. відповідач під`їхав до свого будинку, який розташований напроти належного йому як фізичній особі-підприємцю току та почав кидати каміння по металопрофільному паркану, в результаті чого пошкодив його. 07 листопада 2013 року він звернувся з заявою до Знам?янського МВ УМВС України в Кіровоградській області щодо неправомірних дій відповідача та завдання йому в результаті таких дій майнової шкоди. За результатами розгляду його заяви встановлено, що в діях ОСОБА_2 не виявлено ознак кримінального правопорушення, проте завдані внаслідок пошкодження паркану збитки складають 2 000,00 грн.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь завдану йому майнову шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та реальними пошкодженнями паркану, про які зазначає позивач.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що не можна зробити остаточного висновку, що пошкодження, які знаходяться на паркані виникли внаслідок умисних протиправних дій відповідача, але позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що ці пошкодження метало профільного паркану відбулися саме в момент тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що в експертному дослідженні експерт чітко розмежував пошкодження паркану на фотографіях, які є додатками до висновку, прописав де зображено об`єкт дослідження з деформацією від каміння і де зображена точкова деформація, отже зазначеними фотографіями експертом доведено, що є окремі пошкодження паркану від каміння і окремо точкові пошкодження. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позовних вимог з урахуванням того, що суд не позбавлений можливості викликати експерта для надання особистих пояснень у випадку незрозумілості висновку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
12 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, що складається з будівель зерносховища, зерноскладу №1, зерноскладу № 2, навісу на току, розташованого по АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком оперуповноваженого СКР Знам?янського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 09 листопада 2013 року щодо розгляду заяви ФОП ОСОБА_1, 05 листопада 2013 року біля 19 год. 20 хв. ОСОБА_2 приїхав до свого будинку, який розташований навпроти належного ФОП ОСОБА_1 току та почав ображати працівників підприємства нецензурними словами, погрожував нанести тілесні ушкодження, кидався камінням по огорожі підприємства, в результаті чого пошкодив паркан.