Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 295/15124/16-ц
провадження № 61-29332 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області;
представник відповідача - Туман Наталія Валеріївна;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2017 року у складі судді Чішман Л. М. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 07 квітня 2016 року № 29-0 про її звільнення. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області від 07 квітня 2016 № 117-0 "Про оголошення наказу голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України". Поновлено її на посаді заступника начальника Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Житомирській області з 07 квітня 2016 року.
У частині її позову про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду
від 06 грудня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у частині відмови
у задоволенні позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано. Прийнято у цій частині нову постанову. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області її на користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4 523 грн 79 коп.
Вважала, що внаслідок порушення відповідачем її трудових прав зазнала моральних страждань, а тому має право на відшкодування моральної шкоди у порядку статті 237-1 КЗпП України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила судстягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на її користь 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби
у Житомирській області на користь ОСОБА_1 5 тис. грн моральної шкоди внаслідок вчинення протиправних дій службовими особами органу державної влади.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача, які встановлені преюдиційним судовим рішенням у адміністративній справі, призвело до моральних страждань ОСОБА_1, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають
від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира
від 27 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 Грошовий еквівалент моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням характеру та тривалості порушення трудових прав, дотриманням засад розумності, виваженості, справедливості. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом про відшкодування моральної шкоди тримісячний строк, передбачений статтею 233 КЗпП України, ще
не розпочався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року касаційне провадження
у вказаній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судова справа передана судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставина справи, оскільки ОСОБА_1 з січня 2014 року перебувала на посаді заступника начальника Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Житомирській області, на яку була призначена згідно наказу Міністерства доходів і зборів України та звільнена на підставі наказу Голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України. Вважають, що позивач жодного дня не перебувала у трудових та відносинах з Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області. Міністерство доходів і зборів України в особі комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України повинні нести майнову відповідальність, оскільки саме наказ Голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 07 квітня 2016 року № 29-0 "Про звільнення ОСОБА_1 " скасовано судовим рішенням у адміністративній справі.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди, встановивши всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення її позовних вимог. Судовими рішеннями у адміністративній справі № 806/608/16-ц встановлено, що Головне управління Державної фіскальної служби
у Житомирській області, а не комісія з реорганізації Міністерства доходів
і зборів України, надавало повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці у Житомирській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Житомирській області,
а саме: 09 листопада 2015 року, 27січня 2016 року, 29 березня 2016 року, тобто після внесення запису про припинення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Житомирській області. Саме з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області суди стягнули на користь
ОСОБА_1 середній заробіток під час вимушеного прогулу в розмірі 4 130 грн 42 коп.
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.
Касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволенню не підлягає.