Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 226/1214/16-ц
провадження № 61-18826св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Калараша А.А. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А.І., Литвиненко І.В., Петрова Є.В., Сердюка В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське",
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - державний виконавець Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Колесник О.В.,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30 листопада 2016 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко Т.О., та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів Курило В.П., Будулуци М.С., Канурної О.Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 з 21.05.2010 року по 03.05.2015 року перебував у трудових відносинах з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" та працював машиністом гірничовиймальних машин, що підтверджується копією трудової книжки. ОСОБА_1 був звільнений наказом №683 КУ від 07.05.2015 року на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію за власним бажанням. В день звільнення позивача, відповідач не провів із позивачем розрахунку, як це передбачено ст. 116 КЗПП України. Відповідач провів стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж було нараховано за рішенням суду та державним виконавцем. При звільненні позивача відповідач не повернув ці кошти позивачу, незважаючи на претензії з цього приводу. Позивач звертався до суду про стягнення заробітної плати, яку було утримано в рахунок аліментів, з підстав незаконності постанов про відкриття провадження та звернення стягнення на доходи боржника. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року йому було у задоволенні даного позову було відмовлено, але рішенням встановлено, що станом на вересень 2015 року переплата за аліментами становила 6767,81 грн. вважав, що відповідачем з нього було стягнуто аліменти з тих видів доходу, з яких не передбачено стягнення аліментів, тобто відповідач допустив порушення права позивача на отримання заробітної плати у повному обсязі. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь утриману заробітну плату (переплату за аліментами) 6767,81 грн.
Під час розгляду справи по суті, представником позивача неодноразово до суду подавались заяви про уточнення позовних вимог.
Остаточно в листопаді 2016 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій представник зменшив спірний період невірно нарахованої заробітної плати з березня 2015 року до вересня 2015 року та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача утриману заробітну плату (компенсацію за невикористану відпустку) у розмірі 1 гривні.
Таким чином, предметом спору є правильність здійснення відрахувань аліментів з заробітної плати ОСОБА_1 за період з березня 2015 року до вересня 2015 року.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Димитровського міського суду від 30 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заробітної плати відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року рішення Димитровського міського суду від 30 листопада 2016 року залишено без змін.
Судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 мотивовані тим, що не доведено факт наявності заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року, у якій заявник просив скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Димитровського міського суду Донецької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу № 226/1214/16-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди невірно встановили обставини справи.
Суди не врахували встановлений рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року факт наявності переплати за аліментами у сумі 6767,81 грн та не надали оцінку факту незаконного стягнення аліментів з вихідної допомоги після звільнення позивача.
Окрім того, судом необґрунтовано було залучено до участі у справі третіх осіб.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 21 травня 2001 року працював на посаді машиніста гірничовиймальних машин у Публічному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Покровське".
03 травня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
У період з грудня 2013 року до 03 травня 2015 року з заробітної плати позивача здійснювались відрахування на підставі постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 24 грудня 2013 року ВП № 41340064, винесеної державним виконавцем органу державної виконавчої служби Красноармійського управління юстиції Колесник О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1710/1998, виданого 02 квітня 2013 року Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно до повноліття.
ОСОБА_1 у 2016 році звертався до суду з позовом до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення неправомірно утриманої заробітної плати за період з грудня 2013 року до травня 2015 року у сумі 50924,19 грн, посилаючись на незаконне утримання з його заробітної плати направлених на погашення заборгованості по аліментам.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.