ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №819/3047/15
адміністративне провадження №К/9901/4877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №819/3047/15
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича, третя особа - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Ходакевич Н.І., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів Яворського І.О., Кухтея Р.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, в якому, просив суд визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення його до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 200 000 грн., та зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660042254 "Про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року Вклад "Постійний клієнт" 13 міс." від 14.03.2014, в розмірі вкладу на суму 200 000 гривень, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Уповноваженою особою безпідставно та необґрунтовано не включено його до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року, позов задоволено.
Суди встановили, що 14.03.2014 між АТ "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_2 укладений договір №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року Вклад "Постійний клієнт" 13 міс.".
Відповідно до п. 3.1. Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014, банк приймає від Вкладника вклад, внесений на умовах (сума, валюта, процентна ставка, строк зберігання тощо), які визначені у цьому Договорі та Договорі про приєднання до Договору та зобов`язується повернути Вклад та сплатити проценти за його користування.
23.01.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступку права вимоги за договором №660042254, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває належне первісному кредитору право вимоги на суму 200 000 грн. За цим Договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів.
Листом від 05.02.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили банк про відступку ОСОБА_1 прав вимоги за договором №660042254 на суму 200 000 грн. та просили здійснювати виплату коштів по вказаному депозиту у відповідності з укладеним договором про відступку прав вимоги.
Разом з цим, Постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50 "Про віднесення АТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" призначено Северина Ю.П.
28.05.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. із заявою про визнання його вкладником на суму 200 000 грн. на підставі договору, укладеного 23.01.2015 з ОСОБА_2 про відступку права вимоги та просив включити його до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 200000 грн. в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідь на звернення від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. позивач не отримував, в перелік вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач не включений.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивач отримав всі права вкладника у відповідності до порядку, визначеного ст.ст. 512-517 ЦК України, а тому Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" допустила протиправну бездіяльність, безпідставно не включивши його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вказує, що позивач безпосередньо не укладав з АТ "ІМЕКСБАНК" жодних договорів банківського вкладу, в т.ч. договору приєднання, а набув своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником - третьою особою, яка саме і підписувала та укладала з АТ "ІМЕКСБАНК" вищезазначений Договір приєднання, та відомості про яку вносились у базу даних АТ "ІМЕКСБАНК", позивач не відповідає передбаченим в Законі ознакам вкладника. Зазначає, що відступлення прав вимоги за договором цесії, на яке посилається позивач, відбулось в сумі, що перевищувала гарантовану третій особи суму виплат. Укладення договору цесії на подібних умовах, тобто лише на частину вкладу, може свідчити про штучність та фіктивність цього правочину як такого, що спрямований виключно на досягнення єдиної мети - отримання первісним власником грошових коштів - вкладником, тобто третьою особою, за рахунок сум гарантованих виплат.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.