ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2019 року
Київ
справа №813/6173/14
адміністративне провадження №К/9901/8928/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Петробуд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 (суддя Гавдик З.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді: Яворський І.О., Нос С.П.) у справі №813/6173/14 (876/1401/15) за позовом Приватного підприємства "Петробуд" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі місті Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2014 року Приватне підприємство "Петробуд" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі місті Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії відповідача в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" за квітень 2014 року в сумі 4866464,36грн;
- визнати протиправними дії відповідача в частині безпідставно сформованого податкового зобов`язання по взаєморозрахунках із Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" за квітень 2014 року на загальну суму 4866464,36грн;
- визнати протиправними дії відповідача в частині заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 271720,60грн;
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2014 №0003342204 та №0003352204.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" здійснювалось на підставі належних первинних документів, які дають можливість встановити реальність здійснених господарських операцій, фактичне придбання товару та виконання підрядних робіт, чим спростовується висновок податкового органу про порушення добросовісним платником - Приватним підприємством "Петробуд" положень податкового законодавства. Також позивач вказує на протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки господарської діяльності Приватного підприємства "Петробуд" та безпідставність висновків контролюючого органу викладених в акті від 13.08.2014 про порушення позивачем вимог податкового законодавства України. Платник стверджує, що посилання відповідача на безтоварність проведених взаємовідносин між сторонами є необґрунтованими.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано правомірністю збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застування штрафних санкцій з огляду на те, що фактичне виконання договірних відносин між позивачем та його контрагентами не підтверджено належними первинними документами обов`язковість яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку. За встановлених обставин суди дійшли висновку, що укладені між сторонами правочини не спрямовані на настання реальних правових наслідків з метою отримання прибутку. Також відмовляючи у задоволені позову, суди дійшли висновку про безпідставність заявлених позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" за квітень 2014 року в сумі 4866464,36грн, про безпідставність формування податкового зобов`язання по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" за квітень 2014 року на загальну суму 4866464,36грн та про заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 271720,60грн з огляду на те, що жодних доказів існування порушення вказаними діями прав позивача, останнім надано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне підприємство "Петробуд" звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Галицькому районі місті Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства "Петробуд" з питань з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" за період березень-квітень 2014 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаного контрагента.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3., 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" за квітень 2014 року в сумі податку на додану варітьсь 4866464,36грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно сформовано податкові зобов`язання по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" за квітень 2014 року на загальну суму податку на додану варітьсь 4866464,36грн; пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану за квітень 2014 року на суму податку на додану 271720,60грн; статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, внаслідок ненадання позивачем до перевірки затребуваних контролюючим органом первинних документів.
За результатами поведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.08.2014 №1012/23-04/32126959 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2014 №0003342204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 339651,25грн, в тому числі: 271721,00грн за основним платежем та 67930,25грн за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами та №0003352204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "інші фінансові санкції" за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510,00грн.
Фактичною підставою для визначення вказаної суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" з огляду на відсутність належного документального підтвердження товарності проведених господарських операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач вказує, що ненадання позивачем до перевірки первинної документації на підтвердження фактичного виконання договірних відносин, предметом яких є підрядні послуги та придбання товарно-матеріальних цінностей, є свідченням невідповідності задекларованих позивачем у податковому обліку наслідків господарських операцій з їх фактичним проведенням. На думку контролюючого органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, в якому проводилася перевірка, між позивачем (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" (замовник) було укладено договір підряду, предметом якого є виконання будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул. Волинська, 10. Серед іншого, підпунктами 3.2, 3.3 пункту 3 Договору передбачено обов`язок підрядника по забезпеченню робіт його витратними матеріалами та проектною документацією.
Також, у спірному періоді, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів. Серед іншого, пунктом 2 вищевказаного Договору визначено, що якість товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій первинній документації, яка встановлює вимоги до його якості або зразкам, що підтверджується товаро-супровідними документами, які передаються постачальником разом із товаром. Згідно пунктом 3 вищевказаного Договору зазначено, що кількість товару та його асортимент, що підлягає поставці, визначається Специфікацією, яка додається на кожну партію товару.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Приватне підприємство "Петробуд" вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною безпідставної відмови у задоволенні позову. Зокрема, позивач посилається на правомірність формування ним податкового кредиту за результатом договірних відносин з контрагентами з огляду на те, що належними первинними документами, які було проігноровано судами, складеними за результатом дійсних, реально вчинених господарських операцій, в повній мірі підтверджується рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та зв`язок поведених операцій з його господарською діяльністю. Позивач звертає увагу, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Також, позивач вказує, що судами не було надано належної оцінки доводам щодо протиправності дій головного державного ревізора-інспектора, який проводив перевірку господарської діяльності позивача та складав акт від 13.08.2014 з висновками про порушення Приватним підприємством "Петробуд" податкової дисципліни, адже, на думку позивача, саме дії цієї особи призвели до неповноти встановлення обставин та висновку щодо нереальності відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій позивача з його контрагентами.
9. У свою чергу Державна податкова інспекція у Галицькому районі місті Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність формування позивачем показників податкового обліку за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Диференціал-4" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" з огляду на безтоварний характер проведених операцій з огляду на відсутність їх документального підтвердження є обґрунтованим. Судами при постановленні рішень правомірно не взято до уваги формально складені первинні документи, а акцентовано увагу на обставинах, що вказують на удаваність спірних господарських операцій. Орган доходів і зборів просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 44.3 статті 44.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї ж статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим же Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
10.3. Пункт 121.1 статті 121.
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього ж Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
10.4. Пункт 198.1 статті 198.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.7. Пункт 200.1 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.