ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №826/15484/16
адміністративне провадження №К/9901/42441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15484/16
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення збитків, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Балась Т.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Мацедонської В.Е., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення належного позивачу майна - золота у банківських зливках загальною вагою 320 грамів (10 цілих 288238 сотих тройських унцій) та про зобов`язання відповідача відшкодувати шкоду в натурі шляхом стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (передання) на користь позивача матеріальних цінностей того ж роду та тієї ж якості - золота у банківських зливках загальною вагою 320 грамів (10 цілих 288238 сотих тройських унцій),
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що 25 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та ОСОБА_1 укладено Договір №153D-1838 банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах, як вкладником, за умовами якого Банк прийняв від позивача зливки банківських металів (золота) на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 у сумі 13,004977 (тринадцять цілих 004977 сотих унцій) (404,5 грам) на термін з 25 вересня 2014 року по 23 вересня 2016 року.
Згідно з п. 1.2. Договору передбачено нарахування процентної ставки на вклад у розмірі 3,5% річних, сплата яких передбачена в кінці терміну дії Договору. У випадку дострокового розірвання Договору банківського вкладу сплата процентів здійснюється у розмірі 1,5% річних за умови, що дострокове розірвання Договору здійснюється не раніше, як після 6 місяців з моменту укладання (п.4.4. Договору).
Відповідно до пункту 2.4 Договору банківські метали - є залученими банківськими металами, які Банк має право використати на проведення статутної діяльності протягом дії Договору.
28 березня 2016 року позивачем розірвано Договір, тобто достроково, але не раніше ніж після 6 місяців з моменту його укладання.
Банком частково повернуто позивачу мірні зливки золота у сумі 84,5 грам (2 цілих 716738 сотих тройських унцій)
Інша частина мірних зливків золота в сумі 320 грам (10 цілих 288238 сотих тройських унцій) не повернута.
5 квітня 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України №234 ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" було віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 5 квітня 2016 року №463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" було розпочато процедуру виведення ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 5 квітня 2016 року до 4 травня 2016 року включно та призначено Костенка І.І. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик" строком на 1 місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 червня 2016 року №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Костенку І.І. на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року.
Позивач неодноразово звертався до ПАТ "КБ "Хрещатик" із заявами від 28 березня 2016 року, 1 квітня 2016 року, 4 квітня 2016 року про повернення вкладу. Також із заявою від 19 квітня 2016 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик".
У відповідь на заяву від 19 квітня 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик" у своєму листі №4117-10/1835 від 13 травня 2016 року повідомила позивача з посиланням на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що Фонд не відшкодовує кошти, розміщені у банківських металах. Одночасно, позивачу було роз`яснено процедуру отримання вкладу, що не гарантується Фондом.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, стверджував, що договір банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах є одночасно договором зберігання, а тому правочин, вчинений між ним та банком, є змішаним, і на нього поширюються положення Цивільного кодексу України щодо відшкодування збитків, завданих поклажодавцю за неповернення майна, переданого на зберігання.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач помилково вказує на змішану природу правочину, укладеного між ним та банком. Крім того, суд зазначив, що до даних правовідносин застосуванню підлягає спеціальна норма права, якою в даному випадку є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вимога щодо повернення вкладу у вигляді банківських металів (золота) підлягає задоволенню в порядку чітко встановленому процедурою задоволення вимог кредиторів, яким є позивач з огляду на положення ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення яким позов задовольнити.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як встановлено, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду, направленим на повернення майна, а саме вкладу в мірних зливків золота.
У зв`язку з цим слід зазначити, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.