РІШЕННЯ
Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №9901/21/19
адміністративне провадження №П/9901/21/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності Президента України протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодуванням моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України ОСОБА_6 (далі - Відповідач), у якій, з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В. від 18 січня 2019 року, просив:
1) визнати бездіяльність Президента України ОСОБА_6 щодо залишення заяви Позивача від 14.11.2018 про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України, спрямованої на адресу Президента України, без задоволення, - протиправною;
2) зобов`язати Президента України ОСОБА_6 здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, а саме:
2.1) об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в заяві від 14.11.2018 р. факти: відкритого порушення органами Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування з кримінальних проваджень: № 12012080140000274, № 12013080140004456, № 12015030140004534, № 42017081280000031, № 42018081280000138 та невиконання ними судових рішень винесеними слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень;
2.2) поновити Позивачеві право доступу до правосуддя та обов`язковість судових рішень, передбачене статтею 21 КПК України та статтею 55 Конституції України, з чинних кримінальних проваджень;
2.3) особисто письмово повідомити Позивача про результати перевірки його заяви від 14.11.2018 та про суть прийнятого ним рішення;
3) стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 000 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає таке:
- заява Позивача від 14.11.2018 р. про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України, Президентом України ОСОБА_6 залишена без задоволення і направлена апаратом РНБО України на розгляд в Адміністрацію Президента України;
- на час подання позовної заяви демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, Президентом України не здійснений. Заходи щодо забезпечення поновлення порушених прав Позивача, викладених Позивачем в заяві від 14.11.2018 р. Президентом України не вжиті;
- з 14.11.2018 р. з моменту подання Позивачем заяви на ім`я Президента України ОСОБА_6 і по теперішній час не одна процесуальна дія з вищезазначених кримінальних справ з метою виконання судових рішень, винесених слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень, органами Національної поліції в Запорізькій області не проведена. Не одне судове рішення з вищезазначених кримінальних проваджень органами досудового розслідування Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області не виконане.
Стислий виклад заперечень відповідача
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив таке:
- розгляд заяви Позивача від 14 листопада 2018 року правомірно організовано Адміністрацією Президента України. Після опрацювання звернення Позивача було встановлено, що вирішення порушених у ньому питань не належить до компетенції Президента України. Вирішення питань, порушених у зверненні Позивача належать до компетенції Міністерства внутрішніх справ України.
Заява Позивача від 14 листопада 2018 року у п`ятиденний строк була перенаправлена Адміністрацією Президента України на розгляд до Міністерства внутрішніх справ за належністю із одночасним повідомленням про це ОСОБА_1 .
Тому, представник відповідача вважає, що організація розгляду звернення Позивача, яке надійшло до Адміністрації Президента України 21 листопада 2018 року, відбулася в силу законодавчо встановленого механізму. У відзиві також зазначається, що звернення Позивача розглянуто Адміністрацією Президента України у порядку та спосіб, визначений Конституцією та законами України, під час розгляду цього звернення та за результатами такого розгляду неправомірних дій або бездіяльності Президентом України допущено не було;
- вимога зобов`язати Президента України здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України є втручанням в дискреційні повноваження Президента України, визначені Конституцією України та суперечить повноваженням адміністративного суду;
- ОСОБА_1 у своєму позові не довів наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Враховуючи викладене, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не може бути задоволена з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.
Заяви, клопотання учасників справи
27 травня 2019 року Судом отримано заяву Позивача про процесуальне правонаступництво та уточнення позовних вимог. У заяві ОСОБА_1 просить Суд вимоги його позовної заяви від 08.01.2019 р. читати у такій редакції:
1) визнати бездіяльність Президента України - голови Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_6 щодо залишення без задоволення заяви Позивача від 14.11.2018 про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України, спрямованої на адресу Президента України, - протиправною;
2) зобов`язати Президента України - голову РНБО України Зеленського В.О. здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, а саме:
2.1) об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в заяві від 14.11.2018 р. факти: відкритого порушення органами Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування з кримінальних проваджень: № 12012080140000274, № 12013080140004456, № 12015030140004534, № 42017081280000031, № 42018081280000138 та невиконання ними судових рішень винесеними слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень;
2.2) поновити Позивачеві право доступу до правосуддя та обов`язковість судових рішень, передбачене статтею 21 КПК України та статтею 55 Конституції України, з чинних кримінальних проваджень;
2.3) особисто письмово повідомити Позивача про результати перевірки його заяви від 14.11.2018 та про суть прийнятого ним рішення;
3) стягнути з держави Україна (з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України) на користь Позивача кошти в сумі 5 000 000 гривень 00 копійок, на відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю Президента України - голови РНБО України ОСОБА_6 .
Судом у задоволенні заяви про процесуальне правонаступництво відмовлено.
У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні у судовому засіданні позов заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд заслухав пояснення Позивача, відповідача, дослідив надані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень і з`ясував таке.
14.11.2018 р. Позивачем на ім`я Президента України ОСОБА_6., як голови Ради національної безпеки і оборони України, в порядку, передбаченому правилами Закону України "Про звернення громадян", подана заява про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України у сфері національної безпеки і оборони України, а саме: про здійснення демократичного цивільного контролю за діяльністю Національної поліції України щодо суворого додержання органами Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування з кримінальних проваджень № 12012080140000274, № 12013080140004456, № 12015030140004534, № 42017081280000031 і безумовного виконання ними судових рішень, винесеними слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень.
У позовній заяві Позивач стверджує, що порушення органами Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування з кримінальних проваджень: № 12012080140000274, № 12013080140004456, № 12015030140004534, № 42017081280000031 і невиконання ними судових рішень, винесених слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень, викладені ним в заяві від 14.11.2018 р., підтверджуються листом-відповіддю прокуратури Запорізької області від 05.112018 р. № 04/2/2-1750-00, за підписом прокурора Запорізької області Романова В.П., спрямованого на адресу ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що викладені в його заяві питання: порушення органами державної влади України його прав і свобод України є предметом цивільного контролю, визначеного статтею 4 Закону України "Про Національну безпеку України" мають розглядатися Президентом України за безпосередньої участі членів Ради національної безпеки і оборони України. Підстави для відмови Позивачеві в розгляді його заяви Президентом України за безпосередньої участі членів РНБО України, у Президента України ОСОБА_6 - відсутні.
Однак, як вказує Позивач, його заява від 14.11.2018 р. про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України, Президентом України ОСОБА_6 залишена без задоволення і направлена апаратом РНБО України на розгляд в Адміністрацію Президента України.
Демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України Президентом України не здійснений. Заходи щодо забезпечення поновлення порушених прав ОСОБА_1, викладених ним у заяві від 14.11.2018 р. Президентом України не вжиті. Конституційне право людини і громадянина України на судовий захист відповідачем не поновлено. Матеріали результатів перевірки звернення Позивачеві відповідачем не надавалися.
З 14.11.2018 р. з моменту подання Позивачем заяви на ім`я Президента України ОСОБА_6 не одна з процесуальних дій з кримінальних справ за метою виконання судових рішень, винесених слідчими суддями з чинних кримінальних проваджень, органами Національної поліції в Запорізькій області не проведена. Не одне судове рішення з кримінальних проваджень органами досудового розслідування Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області не виконано.
Отже, по суті, у заяві 14.11.2018 р. Позивач звертається до Президента України ОСОБА_6 із скаргою на органи Національної поліції України щодо суворого додержання ними законів під час проведення ними досудового розслідування з кримінальних проваджень і безумовного виконання судових рішень винесеними слідчими з кримінальних проваджень.
Так скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").
Тому, Оцінивши фактичні обставини справи, спірні правовідносини між Позивачем і Відповідачем, норми законодавства, які регулюють ці відносини, Суд робить висновок, що утворилися відносини щодо звернення ОСОБА_1 до представника публічної влади, рішення щодо яких він і оспорює у Суді.
Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Жодних доказів, якими доводяться позовні вимоги Позивача - ним не подано, що свідчить про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 :
- визнати бездіяльність Президента України ОСОБА_6 щодо залишення заяви Позивача від 14.11.2018 про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України, спрямованої на адресу Президента України, без задоволення, - протиправною;
- зобов`язати Президента України ОСОБА_6 здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України;
- забезпечення конституційного права людини і громадянина України на судовий захист, передбаченого статтею 55 Конституції України, - Суд вказує на таке.
Зміст та особливості демократичного цивільного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України урегульовані нормами Закону України "Про національну безпеку України". Так, відповідно до статті 4 цього Закону у межах повноважень, наданих відповідно до Конституції України, щодо сектору безпеки і оборони здійснюється демократичний цивільний контроль.
Система цивільного контролю складається з контролю, що здійснюється Президентом України; контролю, що здійснюється Верховною Радою України; контролю, що здійснюється Радою національної безпеки і оборони України; контролю, що здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; судового контролю; громадського контролю.
Прозорість передбачає повне розкриття фінансової інформації щодо функціонування сектору безпеки та оборони з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів з урахуванням вимог Закону України "Про державну таємницю".
Предметом цивільного контролю є:
1) дотримання вимог Конституції і законів України у діяльності органів сектору безпеки і оборони, недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) зміст і стан реалізації стратегій, доктрин, концепцій, державних програм та планів у сферах національної безпеки і оборони;
3) стан правопорядку в органах сектору безпеки і оборони, їх укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період;
4) ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки і оборони.
У статті 5 Закону України "Про національну безпеку України" передбачено, що відповідно до статей 106 і 107 Конституції України Президент України здійснює контроль за сектором безпеки і оборони як безпосередньо, так і через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України та створювані ним у разі необхідності консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Натомість Позивач, ОСОБА_1 у своїй у позовній заяві вимагає вчинення дій, які не належать до предмету здійснення демократичного цивільного контролю, урегульованого Законом України "Про національну безпеку України".
Щодо забезпечення Позивачеві конституційного права людини і громадянина України на судовий захист, передбаченого статтею 55 Конституції України, - слід зазначити таке. Слід звернути увагу, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України). Як роз`яснив Конституційний Суд України, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року № 18/1206-97, № 18/1207-97, № 18/1208-97, № 9-зп).