ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №813/6429/15
адміністративне провадження №К/9901/8658/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у складі судді Брильовського Р.М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася в суд з позовом, в якому просила зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадиров В.В. надати Фонду додаткову інформацію про позивача для здійснення виплати відшкодування за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) від 11 лютого 2015 року № 005-13531-110215 у національній валюті України в розмірі 195 тис. грн. ОСОБА_1 .
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, зобов`язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення останній виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) від 11.02.2015 №005-13531-110215 в національній валюті України в розмірі 195 000 (сто дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладені позивачем із банком правочини є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договорів банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 11.02.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №005-13531-110215.
Відповідно до п. 1.2. цього договору сума банківського вкладу складає 195 000 гривень. Пунктом 1.3. передбачено, що вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6. цього договору та 25.02.2015 включно.
Відповідно до п. 1.10. вклад виплачується Вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжним засобів № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я вкладника в установі банку.
Внесення на банківський рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1, грошових коштів у розмірі 195000 підтверджується платіжним дорученням №45749910 від 11.02.2015.
02.03.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03.032015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.
23.09.2015 представник АТ "Дельта Банк" Сичевська Ю.К. направила позивачу Повідомлення №8821/1451 про нікчемність правочину - договору банківського вкладу (депозиту) № 005-13531-110215 від 11.02.2015 року на підставі п.7 ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1
Постановою НБУ від 02.10.2015 №664 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 №181 розпочата процедура ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
26.10.2015 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з листом, в якому просила повідомити її про причини відсутності в реєстрах та включити її до переліку (реєстру) вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, однак відповіді не отримала.
У зв`язку з невключенням позивача до переліку (реєстру) вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернулася за захистом свої прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що правових підстав в Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не було.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.