ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2019 року
м. Київ
справа №520/8970/18
адміністративне провадження №К/9901/15916/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 641/8966/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та Генерального плану Харківської міської ради (далі - Управління Департаменту містобудування та архітектури, Департамент містобудування та архітектури, Міськрада, відповідно) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018, ухвалене у складі судді Старосєльцевої О.В. та
постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів Григорова А.М., Тацій Л.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 05.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправними дії Управління Департаменту містобудування та архітектури щодо відмови у видачі будівельного паспорту та повернення доданих до заяви від 03.07.2018 документів про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов`язати Управління Департаменту містобудування та архітектури прийняти документи за заявою від 03.07.2018 та видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що оскаржена відмова суперечить частині першій статті 41 Конституції України, частині третій статті 18 та частині другій статті 24 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), оскільки позбавляє особу можливості вільної та безперешкодної реалізації правомочностей власника та використання земельної ділянки за призначенням.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправною оформлену листом від 13.07.2018 №Д-4-805/0/92-18.01.01-06 відмову Управління Департаменту містобудування та архітектури у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за заявою від 03.07.2018.
зобов`язав Департамент містобудування та архітектури вирішити по суті питання з приводу видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за заявою від 03.07.2018;
у решті позовних вимог - відмовив.
3. 31.05.2019 Управління Департаменту містобудування та архітектури звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 06.06.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди встановили, що ОСОБА_1, як власник земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, через центр надання адміністративних послуг звернувся до Департаменту містобудування та архітектури з письмовою заявою від 03.07.2018 щодо видачі будівельного паспорта забудови зазначеної земельної ділянки.
Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку від 08.12.2003, договором дарування земельної ділянки від 17.02.2017 цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Серед інших документів до названої заяви долучено ескіз намірів забудови.
За результатами вирішення порушеного зацікавленою особою - заявником питання відповідач відмовив у видачі будівельного паспорта забудови та оформив цю відмову листом від 13.07.2018 №Д-4-805/0/92-18.01.01-06.
Як на підставу для прийняття оспорюваної відмови Управління Департаменту містобудування та архітектури посилалось на невідповідність будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, 55 об`єкту - одноповерхового житлового будинку загальною площею 203,7 м.кв. вимогам затвердженої Міськрадою містобудівної документації, котра передбачає зведення на цій місцевості виключно багатоквартирних 4-5 поверхових та 6-16 поверхових житлових будинків.
Рішенням Міськради 22 сесії 6 скликання від 27.02.2013 № 1024/13 "Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Харкова" (зі змінами, затвердженими рішенням 9 сесії 7 скликання Міськради від 26.10.2016 № 396/16) затверджений план зонування території (зонінг) міста Харкова.
Відповідно до фрагменту схеми зонування території м. Харкова дана земельна ділянка знаходиться у зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови (6-16 поверхів).
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спірних правовідносинах інтерес фізичної особи - громадянина на забудову належної йому на праві приватної власності земельної ділянки підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Протоколу Першого до Конвенції. Такий інтерес є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри.
Натомість інтерес територіальної громади в особі міської ради у даному випадку носить неконкретизований характер, за своєю правовою суттю є фактично декларацією намірів на майбутнє задля суспільного (громадського) блага, практична реалізація цього інтересу залежить від обставин, стосовно яких відсутня впевненість у настанні.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку захистити інтереси конкретної особи - позивача.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що за правилами частин першої та другої статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Оскільки план зонування території приймається на основі Генерального плану міста, то в розумінні статті 17 Закону № 3038-VI останній є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Таким чином, враховуючи обов`язковість до виконання актів органів місцевого самоврядування всіма розташованими на території міста Харкова органами та громадянами, суб`єкт владних повноважень відмовляючи у видачі будівельного паспорта діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
9. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Так, відповідно до статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
11. Статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
12. Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
13. Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
14. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
15. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватись на підставі будівельного паспорта.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.