ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1046/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К, Случа О. В.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської міської ради
на рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2019 (суддя Новікова Н. А.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (головуючий - Хачатрян В. С., судді Гетьман Р. А., Россолов В. В.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісобуд"
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 838 087,38 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У квітні 2018 року Харківська міська рада (далі - міськрада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісобуд" (далі - ТОВ "Лісобуд") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 838 087,38 грн.
2. Позовні вимоги аргументовано тим, що ТОВ "Лісобуд" користується земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно та яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова, без укладення договору оренди за період із 23.06.2007 до моменту подання позову, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі міськради позбавлена можливості отримати дохід від передачі земельної ділянки в оренду.
3. Отже, міськрада звернулася до місцевого господарського суду з позовом у цій справі про стягнення з ТОВ "Лісобуд" безпідставно збережених грошових коштів у виді несплаченої орендної плати у сумі 838 087,38 грн за період із 01.04.2015 по 31.03.2018. Розрахунок позовних вимог здійснено виходячи із площі земельної ділянки 0,8203 га. Межі земельної ділянки для розрахунку площі визначено відповідно до меж паркану. У подальшому здійснено геодезичну зйомку, координати земельної ділянки опрацьовано та сформовано в електронному файлі у форматі "shp".
4. Орендна плата визначена з розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова. Відповідно до здійсненого розрахунку суму належних до сплати за користування зазначеною земельною ділянкою грошових коштів у виді орендної плати становить 838 087,38 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2019 у справі № 922/1046/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що міськрада документально не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами позовних вимог. Так, міськрада самостійно визначила суму зобов`язання шляхом розрахунку нормативної грошової оцінки землі без підтвердження належними доказами сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільного права, оскільки ця ділянка не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.
7. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 922/1046/18, міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимог задовольнити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 78, 791, 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 73, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)
9. Скаржник стверджує, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, але для розрахунку розміру безпідставно збереженого майна - грошових коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності не потрібен витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та встановлення наявності сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, адже між сторонами склалися позадоговірні, кондикційні правовідносини.
10. При цьому, відповідно до статей 78, 79, 92 ЗК України формування земельної ділянки, як об`єкту цивільного права, необхідне для отримання або надання її у власність чи користування.
11. Скаржник також звертає увагу, що міськрада разом із фахівцями у галузі геодезії та землевпорядних робіт за допомогою сертифікованого обладнання встановила межі, площу та конфігурацію земельної ділянки, якою користується ТОВ "Лісобуд", тому висновки суду апеляційної інстанції про невстановлення площі ділянки не обґрунтовані належними та допустимими доказами.
12. Крім того, скаржник наголошує на залишенні судом апеляційної інстанції поза увагою правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, про те, що у справах про стягнення безпідставно збереженого майна - грошових коштів за користування земельними ділянками має значення фактична площа земельної ділянки, а суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати міська влада може розраховувати самостійно.
13. 03.07.2019 від скаржника до Верховного Суду надійшло клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі якщо судова колегія вважатиме за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 642/4792/17.
14. Заявлене клопотання аргументовано тим, що Касаційний цивільний суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 642/4792/17 дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, право оренди якої ним не зареєстровано, а розрахунок суми, що підлягає стягненню, може здійснити міськрада.
15. Колегія суддів, дослідивши наведені скаржником доводи та беручи до уваги положення частини 1 статті 302 ГПК України, дійшла висновку про залишення зазначеного клопотання без задоволення, адже правовідносини сторін у справі № 642/4792/17 не є подібними із спірними правовідносинами, що склалися між сторонами у справі № 922/1046/18, яка розглядається. Зокрема, не було предметом розгляду в суді касаційної інстанції питання, чи сформована спірна земельна ділянка як об`єкт цивільного права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "Лісобуд" наголошує на безпідставності доводів скаржника і зазначає про законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, тому просить залишити ці рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.02.2018 № 113767091, наявною у матеріалах справи, право власності на нежитлові будівлі літ. Т-1, загальною площею 469,4 м2, літ. Н-2 загальною площею 537,9 м2, літ. Р-1 загальною площею 90,8 м2, літ. С-1 загальною площею 10,0 м2 по просп. Індустріальному, буд. 104- а у м. Харкові зареєстровано за ТОВ "Лісобуд" на підставі свідоцтва про право власності від 12.03.2007.
18. Відповідно до зазначеної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 27.01.2017 №19-20.08-3-398/20-17 і листа Департаменту земельних відносин міськради від 10.02.2017 № 840/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по просп. Індустріальному, 104-а у м. Харкові не зареєстровані. Рішення про надання у користування та продаж зазначеної земельної ділянки прийнято не було.
19. Департамент територіального контролю міськради 13.02.2018 здійснив обстеження земельної ділянки та встановив, що ТОВ "Лісобуд" використовує земельну ділянку площею 0,8203 га по просп. Індустріальному, 104-а у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. Т-1 загальною площею 469,4 м2, літ. Н-2 загальною площею 537,9 м2, літ. Р-1 загальною площею 90,8 м2, літ. С-1 загальною площею 10,0 м2, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Лісобуд". За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначено її межі, площу та конфігурацію.
20. Оскільки у міськради немає відомостей щодо належного оформлення права користування зазначеною земельною ділянкою під нерухомістю та для її обслуговування, а також немає відомостей про внесення плати за користування зазначеною земельною ділянкою, позивач дійшов висновку, що ТОВ "Лісобуд" зберегло у себе грошові кошти у виді несплаченої орендної плати без правової підстави.
21. Також суди встановили відсутність доказів того, що земельна ділянка загальною площею 0,8203 га по просп. Індустріальному, 104-а у м. Харкові, на якій розташовані нежитлові будівлі відповідача та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду - 2015- 2018 років.
Позиція Верховного Суду
22. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
23. Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів - у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.
24. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на відповідній земельній ділянці, проте у матеріалах справи не містять доказів належного оформлення TOB "Лісобуд" права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідного договору оренди з міськрадою та державної реєстрації такого права.
25. Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
26. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.