Постанова
іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 139/267/15
провадження № 51-10140 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю секретаря
судового засідання Фінагеєвої І. О.,
прокурора Деруна А. І.,
захисника Кадочнікова А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120150000000019, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шаргородський районний суд Вінницької області вироком від 19 січня 2017 року визнав винуватим ОСОБА_1 та засудив:
- за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 03 вересня 2018 року частково задовольнив апеляційні скарги прокурора, засудженого та його захисника, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінив у частинах стягнення процесуальних витрат і призначеного покарання та постановив вважати його засудженим:
- за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за обставин, детально викладених у вироку, 08 січня 2015 року приблизно о 19 год. 00 хв.у будинку АДРЕСА_1, діючи з раптово виниклим умислом на заволодіння майном ОСОБА_2, 1941 року народження, умисно ударив його молотком по голові, в результаті чого потерпілий упав на підлогу. Після цього ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 ще приблизно 8 ударів у голову і заволодів майном останнього на загальну суму 383 грн. Побачивши, що ОСОБА_2 рухається та подає ознаки життя, ОСОБА_1 завдав потерпілому приблизно 10 ударів молотком по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер.
Крім цього, ОСОБА_1 15 січня 2015 року приблизно о 09 год. 00 хв. таємно проник до будинку АДРЕСА_2, де викрав 85 грн, належні ОСОБА_3, 1932 року народження, однак був виявлений потерпілою, яка несподівано увійшла до будинку. Розуміючи, що ОСОБА_4 є єдиною перешкодою для реалізації його наміру заволодіти та утримати викрадене, а також не бути викритим перед іншими особами, ОСОБА_1 умисно ударив її обухом сокири по голові, внаслідок чого потерпіла впала на підлогу, стала кричати і кликати на допомогу. Доводячи до кінця свої дії, спрямовані на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 з корисливих мотивів, ОСОБА_1 обухом цієї ж сокири завдав потерпілій ще приблизно 3 ударів по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, думки потерпілого щодо необхідності призначення найсуворішого покарання та наявності обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання, ОСОБА_1 має бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).