Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 726/1846/16-ц
провадження № 61-27104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач -Чернівецька міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року у складі судді Проскурняк І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 червня 2017 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року Чернівецька міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про демонтаж огорожі та звільнення земельної ділянки від зелених насаджень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 25 червня 2009 року № 972 та договору оренди землі від 22 жовтня 2009 року № 6122 був користувачем земельної ділянки загальною площею 0,0656 га з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 . В порушення умов договору та закону відповідачем побудовано огорожу та посаджено зелені насадження на земельній ділянці, яка відповідно до кадастрового плану земельної ділянки та викопіювання з Генерального плану міста Чернівців входить у межі провул ку АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене, позивач просила зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожі та видалити зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 згідно з кадастровим планом, який внесений у базу даних Управління Держкомзему у м. Чернівці 02 червня 2009 року, від точки "А" до точки "Б" включно, та в сторону точки "В" на відстань у 2 метри.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року позов Чернівецької міської ради задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати огорожу та видалити зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 згідно з кадастровим планом, який внесений у базу даних Управління Держкомзему у м. Чернівці 02 червня 2009 року, від точки "А" до точки "Б" включно, та в сторону точки "В" на відстань у 2 метри.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що огорожа, яка є предметом спору, облаштована на орендованій земельній ділянці ще до того, як ОСОБА_1 її орендував, натомість Чернівецькою міською радою доведені ті обставини, що огорожа та зелені насадження встановлені в межах "червоних ліній", що заборонено законом, а висота зелених насаджень становить більше 0,5 м, що ускладнює видимість проїзної частини, перешкоджає руху транспортних засобів та не відповідають умовам безпеки руху транспортних засобів та пішоходів.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що огорожа та земельні насадження, встановлені на земельній ділянці, яка є складовою вулиці Староленківській у м. Чернівці в межах "червоних ліній" цієї вулиці, що заборонено законом.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 червня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що залишається незрозумілим, спірні огорожа та насадження розташовані на провулку Староленківському чи вулиці Староленківській, а також із яких підрахунків виходив суд при визначенні висоти зелених насаджень. Із 1997 року земельна ділянка є його власністю і за його домоволодінням закріплено понад 16/100 частини землі. Межі земельної ділянки не змінювалися до цього часу. Жодного факту порушення ним меж не було. Ширина проїжджої частини біля його земельної ділянки є значною і там може проїхати вантажівка, але вже біля 10 років там ніхто не проживає.
У жовтні 2017 року Чернівецька міська рада подала до суду заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначила, що з матеріалів інвентаризації будинковолодіння, вбачається наявність огорожі, лише зі сторони вулиці Староленківської. Спірна огорожа, фактично розташована зі сторони провулку Староленківського. Що стосується зелених насаджень, то вони були посаджені безпосередньо відповідачем, що він сам і визнавав при наданні усних пояснень в судах попередніх інстанцій. Основними підставами для задоволення позову є порушення відповідачем вимог ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" та Закону України "Про автомобільні дороги".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.