Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 565/268/16-ц
провадження № 61-30069св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виконавчий комітет Кузнецовської (Вараської) міської ради Рівненської області, Кузнецовська (Вараська) міська рада Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 червня 2017 року у складі судді Незнамової І. М. та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 23 серпня 2017року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Кузнецовської (Вараської) міської ради Рівненської області (далі - ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради), Кузнецовської (Вараської) міська рада Рівненської області про визнання незаконними рішення, дій виконавчого комітету Кузнецовської (Вараської) міської ради Рівненської області.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради від 12 вересня 2012 року № 160 "Про негайне відібрання у матері ОСОБА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та їх тимчасового влаштування до притулку для дітей служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації", у неї відібрано її малолітніх дітей і влаштовано їх до Притулку для дітей служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації. Вважає, що ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради вийшов за межі своїх повноважень, відібрання дітей відбулося із порушенням Конституції України та норм сімейного законодавства України, тому просить визнати вказане рішення та дії відповідача незаконними. Відповідачі вийшли за межі своїх повноважень, відібравши від неї дітей у спосіб, що суперечить статті 170 СК України, не довели факту існування загрози життю чи здоров`ю її дітям, тим самим діяли незаконно, а тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконними рішення, дії ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради та Кузнецовської (Вараської) міської ради Рівненської області з 12 вересня по 19 грудня 2012 року при негайному відібранні малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасовому влаштуванні їх до притулку для дітей служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації до повернення дітей для проживання з матір`ю і стягнути на її користь понесені нею судові витрати.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради та Кузнецовська (Вараська) міська рада Рівненської області діяли в межах своїх повноважень і їхні дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване рішення ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради від 12 вересня 2012 року № 160 "Про негайне відібрання у матері ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх тимчасового влаштування до Притулку для дітей служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації, є обґрунтованим та законним.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на відмову в позові з підстав застосування строку позовної давності. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із правильності висновку про безпідставність позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року, в якій просила скасувати судові рішення та ухвалити рішення по суті позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що показання членів комісії у судовому засіданні різнилися між собою щодо наявності продуктів харчування, санітарних умов та стану матері і дітей у момент обстеження. Суди не врахували недоведеність відповідачами підстав застосування частини другої статті 170 СК України, а саме винятковості випадку щодо загрози життю та здоров`ю дітей.
У жовтні 2017 року ВК Кузнецовської (Вараської) міської радиподав заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначив, що сім`я ОСОБА_1 довгий час є під постійним контролем відповідних соціальних служб; до відібрання дітей поведінка батьків перебувала в полі зору органів опіки та піклування, соціальних служб та органів внутрішніх справ. Діти були безпорадні через малолітній вік, не могли самостійно подбати про задоволення своїх потреб та вжити заходів щодо самозбереження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справзазначену справу передано до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.
Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 із 08 липня 2002 року по 09 жовтня 2007 року.
Після розірвання шлюбу троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишились проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
12 вересня 2012 року ВК Кузнецовської (Вараської) міської ради, розглянувши клопотання служби у справах дітей щодо негайного відібрання малолітніх дітей, прийняв рішення від 12 вересня 2012 року № 160 про негайне відібрання малолітніх дітей у матері ОСОБА_1 та тимчасово влаштувати їх до Притулку для дітей служби у справах дітей Рівненської обласної державної адміністрації про що негайно повідомив прокурора.
Із указаного рішення вбачається, що причиною влаштування дітей до притулку є ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків.
Судами встановлено, що сім`я ОСОБА_1 тривалий час перебувала на обліку служби у справах дітей ВК Кузнецовської (Вараської) міської Ради з причин ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків і відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини від 09 лютого 2010 року № 2 здійснювався контроль за станом виконання батьківських обов`язків. Підставами для цього стали повідомлення директора дошкільного навчального закладу, який відвідували діти позивача, працівників міліції, матері ОСОБА_1