Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 374/101/17-ц
провадження № 61-29100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 02 серпня 2017 року у складі судді Потапенка А. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Березовенка Р. В., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (далі - ВК Ржищівської міської ради), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним акта обстеження умов проживання Служби у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради Київської області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 січня 2016 року службою у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради Київської області складений акт обстеження умов проживання за заявою ОСОБА_2, на підставі якого органом опіки та піклування Деснянської районної адміністрації в м. Києві наданий висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з ним, а з його матір`ю ОСОБА_2, яка не має місця проживання.
Вважає, що акт від 14 січня 2016 року сфальсифікований працівниками служби у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради. У разі скасування акта служби у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради Київської області буде проведено повторний розгляд справи про визначення місця проживання дитини та відновлено його порушене право на участь у вихованні дитини. Доказом фальсифікації складеного акта від 14 січня 2016 року є відповідь Ржищівського будівельного коледжу, у якій зазначено, що ОСОБА_2 із 30 листопада 2013 року до теперішнього часу в квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Акт складений з порушенням пункту 72 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані з захистом прав дитини", тому підлягає скасуванню. У провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування висновку та зобов`язання вчинити дії.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати незаконним акт обстеження умов проживання від 14 січня 2016 року, складений комісією Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у складі: начальника Потапенко Т. М., головного спеціаліста Пужакової Ю. О., директора Зайченко І. Я.
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 02 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що акт обстеження умов проживання від 14 січня 2016 року, виданий Cлужбою у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради Київської області, носить описовий характер і не порушує права та не створює правових наслідків для позивача та його малолітнього сина. Отже, оспорюваний акт Служби у справах дітей та сім`ї від 14 січня 2016 року не є актом індивідуальної дії, який може бути визнаний неправомірним або скасований в окремому судовому провадженні в цивільній справі.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності порушених прав позивача оспорюваним ним актом обстеження умов проживання.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 02 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2017 року, в якій просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що акт створив правовий наслідок, а саме став підставою для складення висновку органом опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві районної адміністрації щодо визначення місця проживання дитини. Внаслідок складання цього сфальсифікованого акта Службою у справах дітей та сім`ї Ржищівської міської ради Київської області прийнято рішення про визначення місця проживання дитини не з позивачем, а з матір`ю ОСОБА_2, яка не має офіційного місця проживання. Тобто за місцем реєстрації вона не проживає, а нібито за місцем проживання по АДРЕСА_1 договір оренди не уклала.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що відповідно до акта обстеження умов проживання від 14 січня 2016 року, складеного комісією у складі начальника Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністраціїПотапенко Т. М., головного спеціаліста Пужакової Ю. О. та директора ЦСССДМ Зайченко І. Я., встановлено, що на підставі заяви громадянки з метою перевірки умов проживання за адресою: АДРЕСА_1, обстежено умови проживання та встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_2, 1983 року народження, (мати), ОСОБА_7, 1979 року народження (батько), ОСОБА_8, 2003 року народження, (син). ОСОБА_6 за місцем проживання не виявлено. На час перевірки умови проживання задовільні і створені умови проживання для малолітніх дітей. Негативних проявів і порушень прав дитини не виявлено.