Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 523/12321/15-ц
провадження № 61-3689св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальна установа "Міська поліклініка № 29",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року у складі судді Бабакова В. П. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І., Драгомерецького Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунальної установи "Міська поліклініка № 29" (далі - КУ "Міська поліклініка № 29"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання неналежною надану медичну допомогу та відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої злочином.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина. Причиною її смерті був рак молочної залози T3N3M1. Позивач вважав, що лікарями КУ "Міська поліклініка № 29" неналежно надано медичну допомогу його дружині, не проводилося детальне обстеження, хоча дружина лікувалася з 2008 року, на предмет виявлення злоякісного процесу, що призвело до її смерті, а саме неправильно поставлено діагноз фіброзно-кістозна мастопатія замість раку молочної залози та не призначено відповідне лікування.
Ураховуючи наведене, позивач просив суд визнати неналежною медичну допомогу, надану лікарями відповідача, і стягнути з відповідача на його користь 28 265,00 грн матеріальної шкоди та 83 341,44 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 передчасно звернувся до суду з позовом до відповідача, оскільки вина лікарів не встановлена обвинувальним вироком суду, а суд, розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, не має права встановлювати вину лікарів у скоєнні злочину. При цьому позивач не звертався з клопотанням про проведення судово-медичної експертизи, а суд не має змоги зробити висновки про неналежність надання медичної допомоги дружині позивача без відповідних висновків судово-медичної експертизи, оскільки спеціальних знань в галузі медицини суд немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2018 року змінено в частині мотивування. У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання стосовно неналежного надання медичної допомоги та халатного відношення до виконання своїх обов`язків не підлягає розгляду у цивільному судочинстві, оскільки є складовими об`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 140 Кримінального кодексу України, та є предметом розгляду у кримінальному судочинстві. При цьому питання щодо проведення розтину тіла померлої дружини позивача не входить до предмету доказування у вказаній цивільній справі, а тому не повинно було братися до уваги судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 березня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 523/12321/15-ц, витребувано справу із Суворовського районного суду м. Одесита надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до КУ "Міська поліклініка № 29", м. Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наданої медичної допомоги неналежною та відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданою злочином, призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції невірно зазначено предмет позову, оскільки позивач звертався з позовом на предмет неналежного надання медичної допомоги його дружині, а не через злочин з боку лікарів, що призвело до неповного встановлення фактичних обставин справи. Крім того, пред`явлено позов про відшкодування шкоди, який судами по суті не розглянуто. Докази оцінені судами без всебічного, повного та об`єктивного їх дослідження. Судами не враховано положення статей 2, 6, 14-1, 34, 78 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я", а також статей 2, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року ОСОБА_2 та КУ "Міська поліклініка № 29" подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
10 травня 2019 року ОСОБА_1 подав заперечення на відзив КУ "Міська поліклініка № 29", вказуючи на неправдивість відомостей відповідача, які є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам, що склалися між сторонами, а також не підтверджені матеріалами справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 2008 року ОСОБА_5, дружина позивача, отримувала медичну допомогу у лікарні КУ "Міська поліклініка № 29".
У 2012 році у неї були виявлені ознаки фіброзно-кістозної мастопатії та інші хвороби. Після цього вона щорічно проходила УЗД обстеження молочних залоз та онкопрофогляд.
22 ІНФОРМАЦІЯ_2 року дружина позивача померла.
ОСОБА_1 вважав, що причиною її смерті є рак молочної залози T3N3M1, а також той факт, що лікарями КУ "Міська поліклініка № 29" неналежно надано медичну допомогу його дружині, не проведено більш детальне обстеження на предмет виявлення злоякісного процесу, що призвело до її смерті, а саме неправильно поставлено діагноз фіброзно-кістозна мастопатія замість раку молочної залози та не призначено відповідне лікування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.