Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 473/3774/16-ц
провадження № 61-18635св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, у складі судді Висоцької Г. А., від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Коломієць В. В., Лівінського І. В., від 27 квітня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю
"ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2000711417, відповідно до умов якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у сумі 3 393, 60 грн для придбання товару зі строком користування на 20 місяців, а відповідач зобов`язувалася вчасно повернути кредит шляхом щомісячного часткового повернення (згідно графіку) отриманих коштів, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту, вносити щомісячну комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3,14 %.
22 грудня 2014 року між ПАТ "ОТП Банком" та ТОВ "ОТП Факторинг України" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ "ОТП Банк" відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги за договором № 2000711417, укладеним з відповідачем.
Із урахуванням зазначеного, посилаючись на те, що позичальник належними чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 17 листопада 2016 року виникла заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 23 083, 42 грн, яка складається з 17 217, 47 грн залишку заборгованості за кредитом та 5 865, 95 грн - відсотків за користування кредитом, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області
від 06 березня 2017 року у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивач не довів наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором перед ПАТ "ОТП Банк", а отже і перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач порушила свої зобов`язання.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відхилено, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки позивач не довів належними доказами наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором № 2000711417 від 05 вересня 2012 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 3 393, 60 грн на споживчі потреби. Окрім того,матеріали справи свідчать про те, що умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, отриманих на споживчі потреби, а саме на придбання ноутбука, у розмірі 3 393, 60 грн, відповідач виконала достроково. В той же час, матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем кредитної картки із лімітом у розмірі 16 798, 40 грн, а також отримання кредитної картки саме відповідачем із зазначеним лімітом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2017 року
та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2017 року
і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано належної оцінки доводам позивача, а також наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують отримання відповідачем кредитної картки та зняття готівки у розмірі 16 тис. грн 29 жовтня 2012 року. Судами не враховано умови кредитного договору щодо порядку активації кредитної картки, яку було отримано відповідачем, та зняття коштів із неї. Позивач також посилається на те, що будь-яка інша особа, окрім власника картки, не може активувати картку, оскільки для цього потрібно знати особисті дані власника картки (паспортні дані, ідентифікаційний код, пароль, який зазначається при укладенні кредитного договору).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 473/3774/16-ц розподілено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2017 року справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що звертаючись до суду із позовом, позивач взагалі не посилався на обставини отримання відповідачем кредитної картки із лімітом у розмірі 16 798, 40 грн. Позивачем також не було надано суду належних доказів отримання такої кредитної картки. Вирішуючи спір, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позивачем вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 вересня 2012 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2000711417, відповідно до умов якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у загальному розмірі 3 393, 60 грн зі строком користування на 20 місяців, а відповідач зобов`язалася вчасно повернути кредит шляхом щомісячного часткового повернення (згідно графіку) отриманих коштів, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту, вносити щомісячну комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3,14 % від суми кредиту (а. с. 4-5).
Відповідно до графіку платежів і інформаційного листа щодо умов кредитування орієнтовна сукупна вартість кредиту, враховуючи розмір кредиту, проценти та комісію, з урахуванням строку, на який надавався кредит (20 місяців), становила 5 525,11 грн (а. с. 6).
Сиди встановили, що умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, отриманих на споживчі потреби за вказаним кредитним договором, а саме на придбання ноутбуку, у розмірі 3 393, 60 грн, відповідач виконала достроково, про що свідчать квитанція № 0710030 від 25 вересня 2012 року на суму 277, 00 грн, квитанція № 0710006 від 26 жовтня 2012 року на суму 3 330, 00 грн та чек № 27112012114258 від 27 листопада 2012 року на суму 850, 00 грн (а. с. 106-107).
22 грудня 2014 року між ПАТ "ОТП Банком", як клієнтом та ТОВ "ОТП Факторинг Україна", як фактором, було укладено договір факторингу, згідно якого останній передав грошові кошти в розпорядження банку за плату, а перший відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2000711417 від 05 вересня 2012 року, що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору факторингу (а. с. 74).