Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 183/558/16
провадження № 61-21790св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року у складі судді Парфьонова Д. О. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Новомосковський міський ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), Державна казначейська служба України (далі - ДКС України) про стягнення моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що Новомосковським міським ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області не виконувалися рішення: Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 804/9758/15, рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, яким позовні вимоги позивача задоволено, визнано неправомірними дії відповідача, зобов`язано Відділ ДВС Новомосковського МРУЮ відшкодувати позивачу виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, моральну шкоду у розмірі 250,00 грн.
Зазначав, що станом на день звернення з позовом допущено невиконання трьох постанов суду, невиконання прямих обов`язківпосадовими особами Новомосковського міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, проявлена зневага до звернень і двічі порушено норми статті 20 Закону України "Про звернення громадян" у частині ненадання відповідей на зверненняя.
Посилався на те, що через бездіяльність начальника Новомосковського міського ВДВС ГТУЮ Дніпропетровської області у ОСОБА_1 погіршилось матеріальне становище. На підготовку документів по оскарженню неправомірних дій витрачено чимало коштів, що в цілому складає матеріальні збитки із сплаченими судовими витратаму у розмірі 1 870 грн та 304 грн невідшкодованої матеріальної і моральної шкоди, визначеної постановами суду.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, позивач просив стягнути на користь ОСОБА_1 завдану незаконними діями Новомосковського міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області моральну шкоду у розмірі 2 350 грн за рахунок коштів державного бюджету в особі Управління державної казначейської служби України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 07 вересня 2016 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 2 350 гривень.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, через ненадання відповіді органами ДВС наїїзвернення. У результаті цього було невиконано рішення суду, погіршилося її матеріальне становище. Суд застосував положення законодавства про моральну шкоду, а саме: статтю 56 Конституції України, статі 23, 1167, 1173 ЦК України та статтю 11 Закону України "Про державну виконавчу службу".
Суд вважав, що моральна шкода ОСОБА_1 була завдана діями посадової особи Новомосковського міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, а тому вважав достатнім та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди - 2 350,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року змінено у частині визначення розміру стягнутої суми.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду не погодилася з висновком суду першої інстанції, який, вирішуючи спір, виходив із того, що бездіяльністю відповідача позивачу завдано моральну шкоду у розмірі 2 350гривень.
У рішенні зазначено, що судом першої інстанції вірно встановлено, що порушення законних прав позивача завдано Новомосковським міськрайонним ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, і це призвело до моральних страждань. Проте, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 2 350 грн не у повній мірі відповідає вимогам норм матеріального права та не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також невірно застосовано законодавство, оскільки застосуванню підлягав Закон України "Про звернення громадян". Розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатній для розумного задоволення вимог заявника і не має призводити до його навіть неістотного збагачення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримувала в суді виконавчих документів та не зверталася з листами до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з приводу їх виконання, а тому неможливо було державним виконавцем прийняти рішення щодо відкриття чи відмови у відкритті виконавчих проваджень за відсутності відповідних виконавчих документів.
Заявник зазначає, що судом не враховано, що виконавче провадження № 40021772 із виконання рішення № 1920, виданого 29 липня 2013 року Управлінням пенсійного фонду України у м. Новомосковськ та Новомосковському районі про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 393,05 грн на користь держави закінчено 26 лютого 2014 року у порядку пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на це, ОСОБА_1 не є учасником виконавчого провадження.
Посилається на те, що судом не взято до уваги положення статті 11 Закону України "Про державну службу", частину другу статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", а також положення статей 1173, 1174 ЦК України про те, що відшкодування моральної шкоди фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця можливе лише під час виконання рішення.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 03 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження № 40021772 по стягненню з ФОП ОСОБА_1 на користь УПФУ у м. Новомосковську та Новомосковському районі заборгованості у розмірі 393,05 гривень.
27 лютого 2014 року ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції листом № В7/668, який був отриманий представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 03 червня 2014 року, повідомив, що 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 направлено виклик державного виконавця, проте 10 жовтня 2013 року вона не з`явилася. 29 листопада 2013 року державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на доходи боржниці до бухгалтерії Управління пенсійного фонду України м. Новомосковська та Новомосковського району. 20 лютого 2014 року Управління пенсійного фонду України м. Новомосковська та Новомосковського району повідомило про утримання заборгованості з ОСОБА_1
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 183/1166/14 (2а/183/140/14) за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування постанови, стягнення витрат на виконавчий збір, проведення виконавчих дій та стягнення моральної шкоди апеляційну скаргу задоволено частково.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2014 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано постанову ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 29 листопада 2013 року № 40021772 протиправною та зобов`язано ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції відшкодувати ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 39,30 грн, виконавчий збір на проведення виконавчих дій у розмірі 14,91 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
23 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою на імя начальника ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції про відшкодування коштів на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 183/1166/14.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 804/9758/15 за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ Дніпропетровської області про визнання дій протиправними позов задоволено частково.
Визнано постанову ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 29 листопада 2013 року про звернення на доходи боржника у виконавчому провадженні № 40021772 протиправною та зобов`язано ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції відшкодувати ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 39,30 грн, виконавчий збір на проведення виконавчих дій у розмірі 14,91 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі № 804/9758/15 за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ Дніпропетровської області про скасування постанови, стягнення витрат на виконавчий збір, проведення виконавчих дій та стягнення моральної шкоди апеляційну скаргу задоволено.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року скасовано у частині відмовлених позовних вимог.