Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 472/449/16-ц
провадження № 61-16657св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Фермерське господарство "Горизонт",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Лівінського І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грабова А. О.звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Фермерське господарство "Горизонт" (далі - ФГ "Горизонт") про відшкодування доходів від збереження майна без достатньої правової підстави.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право власності, виданих 17 червня 2015 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрованих у реєстрі за № 307 та № 308, належить на праві приватної власності нежитлова кам`яна будівля - столярний цех загальною площею 411,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлова кам`яна будівля - олійний цех загальною площею 846,5 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначені об`єкти підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 червня 2015 року за № 39255097 та за № 39255803.
Вказані об`єкти нерухомості були придбані відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом проведення електронних торгів. Після придбання нерухомих об`єктів ОСОБА_1 03 жовтня 2015 року уклав договір оренди вказаного нерухомого майна з ФГ "Горизонт" строком на 1 рік. Розмір орендної плати згідно із договором оренди склав 12 000 грн за кожен місяць.
Посилалася на те, що ОСОБА_1 не може вільно користуватися та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, оскільки попередній власник зазначених будівль, ОСОБА_2, без достатніх правових підстав користується належними йому нежитловими приміщеннями, не допускає до вказаного приміщення та перешкоджає йому виконувати умови договору оренди.
Вважала, що ОСОБА_1 міг і повинен був отримати упущену вигоду у розмірі 96 000 грн, а неправомірні дії ОСОБА_2 стали причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Ураховуючи наведене, на підставі статей 22, 1212 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування доходів від збереження майна без достатньої правової підстави у розмірі 96 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2016 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 доходи від збереження майна без достатньої правової підстави у сумі 96 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 є власником нежитлової кам`яної будівлі - столярного цеху загальною площею 411,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлової кам`яної будівлі - олійного цеху загальною площею 846,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки відповідач без достатніх правових підстав користувався майном позивача, то відповідно до статті 1212 ЦК України, він повинен повернути йому доходи від збереження майна без достатніх правових підстав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської від 22 червня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 , задоволено частково.
Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму спаченого судового збору.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково вважав доведеним завдання позивачеві збитків у вигляді неотриманої орендної плати у зв`язку з неправомірним утриманням майна відповідачем.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Колегія суддів зробила висновок, що укладений між ОСОБА_1 та ФК "Горизонт" договір оренди нежитлових приміщень не можна вважати таким доказом, оскільки він не підтверджує реальних намірів сторін на укладання такого договору, оскільки на час його укладання спірні приміщення знаходились у користуванні ОСОБА_2 та не передавались за актом прийому-передачі ФК "Горизонт", тому й відсутні підстави вважати, що позивач міг і повинен був отримати зазначені доходи.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що договір оренди носить абстрактний характер, а тому й неотримані доходи ОСОБА_1 не можна вважати реальними у розумінні статті 22 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2017 року скасувати та залишити в силі рішенняВеселинівського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2016 року .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що усі докази на підтвердження факту щодо здійснення ОСОБА_2 перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, у тому числі допити свідків, документи були досліджені при розгляді справи у суді першої інстанції.
Вважає, що протиправна поведінка відповідача полягає у безпідставному утриманні та володінні майном, незважаючи на неодноразові попередження з боку власника. Шкідливий результат цієї поведінки полягає у розмірі упущеної вигоди у розмірі 96 000 грн.
Заявник зазначає, що відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, шкідливий результат, вина особи, яка заподіяла шкоду та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками). Вважає, що у діях відповідача є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка полягає в умисному безпідставному утриманні та володінні майном, шкідливий результат полягає у розмірі упущеної вигоди, вина відповідача - в умисних діях, причинний зв`язок - неможливістю ним виконати умови договору оренди перед ФГ "Горизонт".
Зазначає, що суд апеляційної інстанції обмежився висновком про те, що спірна сума коштів не є упущеною вигодою у розумінні статті 22 ЦК України, не звернув уваги на статті 204, 626, 627, 629 ЦК України.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із свідоцтвами про право власності, виданих 17 червня 2015 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрованих у реєстрі за № 307 та № 308, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлова кам`яна будівля - столярний цех загальною площею 411,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлова кам`яна будівля - олійний цех загальною площею 846,5 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначені об`єкти підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 червня 2015 року за № 39255097 та за № 39255803.
Вказані об`єкти нерухомості були придбані відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом проведення електронних торгів.
03 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ "Горизонт" укладено договір оренди нерухомого майна з ФГ "Горизонт", а саме: нежитлової кам`яної будівлі - столярного цеху загальною площею 411,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлової кам`яної будівлі - олійного цеху загальною площею 846,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 строком на 1 рік з орендною платою у розмірі 12 000 грн за кожен місяць.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2016 року у справі №472/255/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями шляхом їх звільнення від рухомого майна та демонтування замків задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом їх звільнення від рухомого майна та демонтування замків. Зазначеним рішенням суду встановлено, що факт чинення ОСОБА_2 перешкод у користуванні ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями підтверджується актами від 17 січня 2016 року та відповідними фототаблицями.