ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2019 року
Київ
справа №818/1523/17
адміністративне провадження №К/9901/25518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, прийняту у складі судді Бондаря С.О., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Донець Л. О. (головуючий), Бенедик А.П., Мельнікової Л. В.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 №66 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого позивачу.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення відповідача, яким йому було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, є незаконним та таким, що порушує права, свободи і законні інтереси іноземця та його право на постійне проживання в Україні на законних підставах, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірного рішення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач прибув в Україну в 2007 році.
5. 13.04.2007 ОСОБА_1 звернувся до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, на підставі вимог пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про імміграцію"
6. Позивачу видано безстрокову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 25.06.2007.
7. 24.09.2013 позивач звернувся до Ковпаківського районного відділу у м. Суми Управління ДМС України в Сумській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, у зв`язку з непридатністю до користування.
8. Позивачем отримано нову посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.09.2013.
9. Рішенням відповідача від 05.10.2017 №66 позивачу було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію".
10. Підставою для прийняття вказаного рішення стало отримання відповідачем інформації від Управління патрульної поліції в м. Суми про вчинені позивачем адміністративні правопорушення та доцільність розглянути питання щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну.
11. Вважаючи вищеозначене рішення протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, позов задовольнив.
13. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", які були б підставою для скасування наданого позивачу дозволу на імміграцію.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Управління Державної міграційної служби України в Сумській області подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
15. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судове рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на правомірність прийняття рішень судів попередніх інстанцій.
V. Джерела права й акти їх застосування
17. Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правовий статус, основні права, свободи та обов`язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов`язаних з їх в`їздом в Україну або виїздом з України регулюється Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до статті 4 якого, іноземці та особи без громадянства в порядку, визначеному законом України про імміграцію, можуть, зокрема, іммігрувати в Україну на постійне проживання.
19. Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України "Про імміграцію" від 07.06.2001 № 2491-ІІІ.
20. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про імміграцію" визначено, що імміграція - прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
21. У розумінні статті 1 Закону України "Про імміграцію" іммігрантом є іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
22. Згідно положень частини першої та другої статті 4 зазначеного Закону дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів, зокрема, особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.
23. Статтею 6 Закону України "Про імміграцію" визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції:
1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;
2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні;
3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються;
4) організовує роботу з видання та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;
5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяви про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл.
24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України "Про імміграцію" заяви про надання дозволу на імміграцію подаються особами, які перебувають в Україні на законних підставах, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.
25. Статтею 12 Закону України "Про імміграцію" визначені підставі для скасування дозволу на імміграцію. Так, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;