ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
16 липня 2019 року
справа №1840/3752/18
адміністративне провадження №К/9901/17008/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у складі суддів Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.,
у справі №1840/3752/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2018 року № 0032511303 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 199243,80 грн, з яких 159395,04 грн основний платіж і 39848,76 грн штрафні (фінансові) санкції, № 0032501303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн, № 0032521303 про збільшення грошового зобов`язання за платежем військовий збір, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на суму 16603,65 грн, з яких 13282,92 грн основний платіж і 3320,73 грн штрафні (фінансові) санкції, № 0032531303 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на суму 223175,00 грн, з яких 178540,00 грн основний платіж і 44635, 00 грн штрафні (фінансові) санкції, вимогу від 12 липня 2018 року № Ф-5699-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 64520,73 грн, з яких 58058, 00 грн сума боргу (недоїмки), 6245,58 грн - штраф, 217, 15 грн - пеня, з мотивів безпідставності їх прийняття.
08 січня 2019 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції висновувався з правомірності прийняття спірних рішень податковим органом, оскільки позивач в силу частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт того, що він мав право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2017 році, а визначені дані в декларації були помилкою.
20 травня 2019 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2018 року № 0032511303, № 0032501303, № 0032521303, № 0032531303 та вимогу від 12 липня 2018 року № Ф-5699-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції визнав протиправними прийняті податковим органом спірні рішення, внаслідок недоведеності відповідачем складу податкових правопорушень, оскільки сума в розмірі 70020 грн отримана позивачем від реалізації меду не є його доходом в розумінні пункту 292.1 статті 291 Податкового кодексу України, а тому висновок податкового органу про перевищення позивачем граничного розміру доходу за 2016 рік є помилковим.
У червні 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що податковим органом встановлено перевищення граничного доходу платника єдиного податку за 9 місяців 2016 року на 66751,70 грн, внаслідок чого з 01 жовтня 2016 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування та не мав права застосовувати спрощену систему оподаткування у 2017 році. У зв`язку з цим відповідачем зроблений висновок про неправильне формування позивачем доходів та витрат за 2017 рік, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 885527,98 грн та, як наслідок, заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, а також не подано позивачем декларацій про майновий стан і доходи.
20 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу № 1840/3752/18 з Сумського окружного адміністративного суду.
03 липня 2019 року справа № 1840/3752/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
08 липня 2019 року у Верховному Суді зареєстрований відзив на касаційну скаргу податкового органу, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Податковим органом у березні 2018 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, згідно з наказами керівника податкового органу від 06 жовтня 2017 року № 1520, від 24 жовтня 2017 року № 1632, від 02 лютого 2018 року № 225 та від 23 лютого 2018 року № 339, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 27 липня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 09 січня 2014 року по 27 липня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27 березня 2018 року №1644/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /115 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:
- підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в частині порушення умов переходу на спрощену систему оподаткування, що позбавляє права на застосування спрощеної системи оподаткування в період з 01 січня 2017 року по 27 липня 2017 року;
- пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на суму 159395, 04 грн;
- пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору за 2017 рік на суму 13390,53 грн;
- абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, частини одинадцятої статті 8, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного внеску на суму 58058,00 грн та несвоєчасної його сплати;
- пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.4, 183.9, 183.10 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2017 рік на суму 178540,00 грн.
11 травня 2018 року на підставі пунктів 54.3.1, 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно з висновками акта перевірки керівником податкового органу прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням рішенням №0032501303 за порушення пункту 49.1 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0032511303 за порушення пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, на 159395,04 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 39848,76 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0032521303 за порушення пункту 177.2 статті 177, підпункту 1.2 пункту 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем військовий збір, на суму 13282,92 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3320, 73 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0032531303 за порушення пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.4, 183.9, 183.10 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість, на суму 178540,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44635,00 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
12 липня 2018 року відповідачем прийнята вимога № Ф-5699-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 64520,73 грн, з яких 58058,00 грн - сума боргу (недоїмки), 6245,58 грн - штрафні (фінансові) санкції, 217,15 грн - пеня.
Перевіривши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про обґрунтованість її доводів, виходячи з наступного.
Проблемою цього спору є наявність або відсутність підстав порушення позивачем умов переходу на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до підпункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначає, що до другої групи платників єдиного податку можуть бути віднесені суб`єкти господарювання - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.