ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №497/2156/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15839/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О. та судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області (правонаступником якого є Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Крусяна А.В., Вербицької Н.В., Джабурія О.В. від 31 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, правонаступником, якого є Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, про визнання протиправними дій щодо переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, скасування розпорядження управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області від 12.07.2016 року № 141312 в частині перерахування пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугу років та зобов`язання здійснити належний розрахунок та виплату пенсії.
Позов мотивує тим, що з 11 липня 2007 року по 14 серпня 2007 року він отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена йому відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику освіти за наявності спеціального стажу більше 25 років. З 15 серпня 2007 року виплату пенсії було припинено у зв`язку з тим, що позивач прийнятий на посаду виконуючого обов`язки директора Владиченської загальноосвітньої школи.
05 липня 2016 року у зв`язку з досягненням пенсійного віку, а саме 60 років, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування пенсії .
Розпорядженням від 12 липня 2016 року № 141312 відповідачем поновлено виплату раніше призначеної (11 липня 2007 року) позивачу пенсії, а також здійснено перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Не погоджуючись з таким рішенням та посилаючись на те, що у його випадку пенсія за вислугою років була призначена за іншим законом, а за призначенням пенсії за віком він звернувся вперше, позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення розрахунку розміру пенсії за віком з врахуванням середньомісячної заробітної плати за 2007 рік та зобов`язати відповідача провести йому розрахунок та виплату пенсії за віком з 21 червня 2016 року відповідно до статей 26, 27, 40, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній на час звернення за призначенням пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 03 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугу років та скасовано розпорядження відповідача від 12 липня 2016 року № 141312 в частині перерахування пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугу років. Зобов`язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 21 червня 2016 року відповідно до статей 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній на час звернення за призначенням пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачу пенсію було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії згідно з статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше у 2016 році, а відтак застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2013-2015 роки.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а отже, не може бути переведений на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач оскаржує дії відповідача вчинені ним в межах перерахунку пенсії (статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 20 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 497/2156/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Желєзного І.В.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В. від 10 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та призначено розгляд цієї справи на 11 липня 2019 року в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України в Болградському районі Одеської області з 11 липня 2007 року на підставі його особистої заяви, йому було призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти у відповідності до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 15 серпня 2007 року виплату пенсії за вислугу років позивачу припинено у зв`язку з тим, що такий прийнятий на посаду виконуючого обов`язки директора Владиченської загальноосвітньої школи, що підтверджується копією трудової книжки позивача.
05 липня 2016 року у зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Розпорядженням від 12 липня 2016 року № 141312 відповідачем поновлено виплату раніше призначеної (11 липня 2007 року) позивачу пенсії, а також здійснено перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому не може бути переведений на отримання пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ОСОБА_1 стверджує, що він звернувся до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком вперше 05 липня 2016 року, а тому йому мали призначити пенсію з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2013-2015 роки.
Від управління Пенсійного фонду України Болградському районі Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року не відповідає, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);