ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа №740/1894/17
провадження №К/9901/24296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 11.09.2017 (головуючий суддя Пантелієнко В.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (колегія суддів у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі №740/1894/17
за позовом ОСОБА_1
до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у проведенні перерахунку призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої ним 05 травня 2017 року заяви; зобов`язання Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України провести з 15 вересня 2016 року перерахунок у бік збільшення призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із збереженням 90%, включивши до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання матеріальну допомогу на оздоровлення згідно довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області № 03-36/787/17 від 04 травня 2017 року та проводити його виплату без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, за виключенням фактично проведених йому виплат.
2. Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, позов задоволено.
3. У поданій касаційній скарзі Ніжинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Ніжинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, з 15 вересня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VІ від 7 липня 2010 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 8 червня 2016 року.
5. 05 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, зазначеного у довідці ТУ ДСА України у Чернігівській області від 04.05.2017 № 03-36/787/17.
6. Листом від 12.05.2017 № 2527/04-12 відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, з якої обчислюється розмір щомісячного довічного грошового утримання, а тому враховувати її немає підстав.
7. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати.
9. Окремо суди попередніх інстанцій взяли до уваги на положення ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що порядок визначення суддівської винагороди регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
11. У той же час, відповідно до положень чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів" матеріальна допомога не входить до суддівської винагороди.
12. Скаржник звертає увагу, що нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій. Разом з цим, позивач не має права на призначення пенсії та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді, виплата якого передбачена ст. 141 Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
13. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Конституційний Суд України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).