ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №2а-3293/12//2170
адміністративне провадження №К/9901/3840/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 (головуючий суддя Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Романішин В.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Інвест" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, за участю прокурора Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Кредо Інвест" звернулося до суду з позовом до ДПІ у м.Херсоні та ГУ Державного казначейства України у Херсонській області, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 №0000740700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1ʼ638ʼ281,00грн. та стягнути з Державного бюджету в особі ГУ Державного казначейства України у Херсонській області на користь ТОВ "Кредо Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1638281,00грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2012.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Відповідач вказує, що за результатами перевірки не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість. Як вважає відповідач, оскільки по ланцюгам постачальників до виробника неможливо перевірити сплату податку на додану вартість, у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, де ТОВ "Кредо Інвест" зазначає, що представником податкового органу під час розгляду справи підтверджено та надано до суду інформацію, згідно якої контрагентом та підприємствами-постачальниками другої ланки задекларовано за звітній період податкове зобов`язання та податковий кредит. Позивач вказує, що товариством виконано всі передбачені законом умови щодо отримання відшкодування податку на додану вартість та надано документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 попередній розгляд справи призначено на 09.07.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 1ʼ638ʼ281,00грн., яка є предметом стягнення за позовом, є частиною бюджетного відшкодування, заявленого позивачем до відшкодування на свій банківський рахунок згідно податкової декларації з податку на додану вартість, доданої до неї розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 1ʼ638ʼ281,00грн.
14.06.2010 позивачем подано до ДПІ у м.Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1ʼ638ʼ281,00грн.
ДПІ у м.Херсоні проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кредо Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року.
За наслідками перевірки складено акт від 14.02.2011 №378/07-0/35294206, яким встановлені порушення ТОВ "Кредо Інвест" вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року на загальну суму 1ʼ638ʼ281,00грн.
Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість слугував висновок контролюючого органу, який ґрунтується на результатах проведених зустрічних перевірок безпосереднього контрагента ТОВ "Промінтер" та його контрагентів-постачальників, відповідно до яких неможливо провести зустрічні звірки постачальників у II ланці постачання ТОВ "ТД "Форте - С", ТОВ "Комерційна фірма Пектораль", ТОВ "Люкс - Пром Компані" у зв`язку з відсутністю їх за місцезнаходженням та анулюванням свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2012 №0000740700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 1ʼ638ʼ281,00грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 позов ТОВ "Кредо Інвест" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства України в Херсонській області на користь ТОВ "Кредо Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1ʼ638ʼ281,00грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні залишено без задоволення. Постанову першої інстанції змінено, з абзацу третього резолютивної частини постанови суду першої інстанції виключено словосполучення "в особі Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області". В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2012 касаційну скаргу ДПІ у м.Херсоні задоволено частково. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційний суд вказав, що судами попередніх інстанції надана правильна правова оцінка позиції податкового органу на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. Однак, звернув увагу на те, що висновки судів щодо обґрунтованості позовних вимог не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин, а саме щодо реальності господарських операцій з придбання позивачем товару, оскільки останні не ґрунтуються на доказах, а ґрунтуються на припущеннях без повного та всебічного з`ясування цього питання. З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Кредо Інвест" відмовлено в повному обсязі. Суд вважав, що з наявної у справі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, діяльність позивача у травні 2010 року не здійснювалась, про що свідчить відсутність показників у розділі "податкові зобов`язання". Як вказав суд, відсутність у матеріалах справи податкової звітності за інші періоди, у тому числі за листопад 2009 року, унеможливлює дійти до висновку, що спірна господарська операція є реально вчиненою та такою, що вплинула на рух активів позивача, зміною його зобов`язань чи власного капіталу платника, проте є підстави вважати, що спірна операція носила одноразовий характер і не була направлена на зміну перепрофілювання діяльності позивача. Суд дійшов висновку, що сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що спірна господарська операція відповідає підпунктам 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість".
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Задовольняючи позов, апеляційний суд посилався на те, що, судом встановлено безпосереднє відношення постачальників сировини ТОВ "ТД "Форте - С", ТОВ "Комерційна фірма Пектораль", ТОВ "Люкс - Пром Компані" щодо подальшої поставки ТОВ "Промінтер" на адресу позивача готової продукції. З урахуванням наданих сторонами доказів, а також зважаючи на приписи Вищого адміністративного суду України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Кредо Інвест" довело товарність господарських операцій з контрагентами у періоді, який підлягав перевірці, що дає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено Законом України "Про податок на додану вартість".
Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Аналогічні за змістом положення містяться у Податковому кодексі України. Правовідносини щодо відшкодування податку на додану вартість були врегульовані до 01.01.2011 Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 зазначені правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.