ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю помічника судді Лисяної Т.В. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - Петраш С.А.,
відповідача - Шишка Ю.М.,
третьої особи - представник не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
про присудження до виконання обов`язку в натурі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сегіна".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. ТОВ "Софа ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ПриватБанк" про примусове виконання обов`язку в натурі, а саме: передання оригіналів кредитних договорів № 4С13268И від 22.04.2013 та № 4С14006И від 13.01.2014 та інших документів, що підтверджують перехід до позивача права вимоги до ТОВ "Сегіна" за цими кредитними договорами, тобто платіжних доручень, квитанцій та інших документів, які свідчать про їх виконання, на підставі договору поруки № 4С13268И/П від 25.10.2016.
2. Позов мотивовано тим, що позивач виконав обов`язок боржника - ТОВ "Сегіна" перед кредитором - відповідачем за зазначеними кредитними договорами, тому за умовами договору поруки та відповідно до статті 556 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний передати позивачу документи, які підтверджують обов`язок боржника.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019, у задоволені позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані тим, що обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного відповідачем суб`єктивного права; законодавцем не передбачено передачі кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов`язок боржника, оскільки з огляду на частину третю статті 553 Цивільного кодексу України та частину третю статті 556 Цивільного кодексу України поручителями можуть бути кілька осіб, і до кожного з них, хто виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ними.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на: неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи; порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, - просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Місцевим і апеляційним господарськими судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
7. Судами не враховано, що позивач виконав зобов`язання за договором поруки і відповідач прийняв це виконання, а тому в силу статей 517, 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідач має передати позивачу відповідні документи.
8. Судами попередніх інстанцій порушено статтю 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), чим позбавлено позивача процесуальних прав, визначених частиною першою статті 2, частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки вимогам законодавства та умисності дій Банку щодо тривалого ухилення від виконання покладеного на нього законодавством та умовами договору поруки обов`язку, з передачі документів, у зв`язку з чим прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню.
10. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що у Банку відсутній обов`язок надати саме оригінали кредитних договорів, у зв`язку з чим названими судами неправильно застосовано частину першу статті 556 ЦК України, яка передбачає обов`язок попереднього кредитора передати документи, що підтверджують обов`язок боржника.
11. На порушення пункту 3 частини четвертої статті 238 ГПК України суди попередніх інстанцій не надали мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
12. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили повно та всебічно обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень (підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні), не встановили характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосували норми матеріального права до відповідних правовідносин, а тому їх висновки про відмову у задоволенні позовних вимог є помилковими.
Доводи інших учасників справи
13. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Відповідно до умов укладеного ТОВ "Софа ЛТД" (Товариство, поручитель) та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк, кредитор) Договору поруки:
- предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Сегіна" (боржник) своїх зобов`язань за кредитним договором від 22.04.2013 № С13268И (далі - Кредитний договір-1) та кредитним договором від 13.01.2014 №С14006И (далі - Кредитний договір-2), а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до названих кредитних договорів (пункт 1);
- у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в сумі заборгованості за кредитом та в сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору (пункт 4);
- у випадку невиконання боржниками пункту 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання (пункт 5);
- поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у пункті 5 цього договору (пункт 6);
- до поручителя, що виконав обов`язки боржників за кредитними договорами, переходять всі права кредитора за Кредитними договорами і договору(ами) застави (іпотеки), укладеними в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржників перед кредитором за Кредитними договорами у частині виконаних зобов`язань (пункт 8);
- кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язків боржників за кредитними договорами передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржників за кредитними договорами (пункт 10).
15. Платіжним дорученням від 26.10.2016 № 363 поручитель перерахував Банку кошти в сумі 276 507 425,34 грн., у графі "призначення платежу" якого зазначено: "виконання зобов`язань по кредитному договору №4С13268И від 22.04.2013 згідно договору поруки".
Також платіжним дорученням від 26.10.2016 № 364 поручитель перерахував Банку кошти в сумі 31 014 793,67 грн., у графі "призначення платежу" якого зазначено: "виконання зобов`язань по кредитному договору № 4С14006И від 13.01.2013 згідно договору поруки".
16. На думку позивача, оскільки ним як поручителем погашена кредитна заборгованість у розмірі 307 522 219,01 грн., відповідач згідно з умовами Договору поруки та статтею 556 ЦК України повинен надати позивачу оригінали документів, які підтверджують права позивача як нового кредитора.
17. У матеріалах справи відсутні докази виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитними договорами-1,2; у Договорі поруки не зазначено розмір зобов`язань боржника за названими кредитними договорами та розмір його заборгованості перед кредитором. Тобто позивачем не визначено та не доведено, в якому саме розмірі у нього виникли зобов`язання на підставі Договору поруки.
18. Копії платіжних доручень від 26.10.2016 № 363 на суму 276 507 425,34 грн. та від 36.10.2016 №364 на суму 31 014 793,67 грн. не приймаються як докази повного виконання позивачем зобов`язань за Кредитними договорами-1,2 згідно з Договором поруки, оскільки розмір зобов`язань боржника за названими кредитними договорами, а, відповідно, й розмір зобов`язань позивача за Договором поруки перед кредитором не був вказаний позивачем, а відповідач не звертався до нього з вимогою про виконання обов`язку зі сплати заборгованості боржника, як це передбачено пунктом 5 Договору поруки.
19. Банком не заперечується та обставина, що Товариством були перераховані грошові кошти в розмірі 307 522 219,01 грн.
20. Водночас у поручителя виникає обов`язок погасити заборгованість боржника лише у разі, якщо до нього звернувся кредитор з відповідною вимогою (стаття 555 ЦК України). Отже, підставою для виникнення у поручителя прав та обов`язків є звернення до нього кредитора з вимогою виконати зобов`язання боржника за кредитним договором.
Оскільки Банк як кредитор не звертався до Товариства як поручителя з вимогою про виконання зобов`язань боржника за Кредитними договорами-1,2 на підставі Договору поруки, то у Товариства не виникло обов`язку з перерахування коштів Банку.
21. Умовами укладеного сторонами Договору поруки (пункт 10) чітко встановлено обов`язок Банку надати не оригінали, а саме копії документів, що підтверджують обов`язок третьої особи як боржника.
Касаційний розгляд справи
У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2019, який наявний в матеріалах справи.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV
22. стаття 509
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
23. частини перша та третя статті 626