1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 липня 2019 року

м. Київ



Справа № 917/535/17




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А.- головуючого, Студенець В.І, Губенко Н.М.,



за участю секретаря судового засідання - Черненко О.В.



за участю представників:

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"- Заліпа Н.Ю.,

Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради - не з`явився

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився

Полтавська міська рада - Устименко Ю.С.

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - не з`явився



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"



на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.12.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019



у справі № 917/535/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1.Полтавська міська рада;

2.Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,



про визнання укладеним договору



ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - ПАТ "Полтавагаз") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради (далі - КП "ЖЕО № 2") про визнання укладеним договору на експлуатацію складових газорозподільної системи в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ "Полтавагаз" є оператором газорозподільної системи, до якої підключені будинки, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, тоді як відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи, обов`язковість якого передбачена чинним законодавством.

3. Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 07.04.2017, від 14.06.2017 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Полтавську міську раду (Третя особа - 1), Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (Третя особа 2).

4. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.07.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Третя особа 3).

5. Справа розглядалась судами неодноразово.

6. Під час нового розгляду, позивачем до суду першої інстанції подано уточнену позовну заяву, в якій він просив вважати укладеним договір на експлуатацію складових газорозподільної системи 2018р. на умовах, викладених в редакції цієї заяви, з додатками (зміст яких відрізняється від зазначених у позовній заяві, а також у проекті договору № 10-20/312У/17, копія якого надсилалася позивачем на адресу відповідача з листом від 17.02.2017р. вих. № 06/82), також позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій він просив вважати укладеним договір на експлуатацію складових газорозподільної системи 2018 року на умовах, викладених у редакції цієї заяви (в оновленій редакції та з оновленими додатками).

7. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2018р. у справі №917/535/17 відмовлено в прийнятті уточненої позовної заяви та заяви про зміну предмету позову ПАТ "Полтавагаз", оскільки, заяви позивача подані з порушенням вимог ч.4 ст.46 Господарського процесуального кодексу України та без належного обґрунтування.

8. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

9. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказував, що сторони у передбаченому законом порядку не досягли згоди щодо істотних умов договору на експлуатацію складових газорозподільної системи, при цьому, відповідачем не надано інформацію про укладення договорів на експлуатацію складових газорозподільної системи з власниками або управителями внутрішньобудинкових газових мереж, позивачем не надано суду акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін договору по всіх об`єктах газопостачання, вказані акти надано суду лише по 9 будинках, договір не містить зазначення в яких саме межах об`єкти газопостачання передаються позивачу для експлуатації, також не визначено на яких об`єктах відповідач повинен оплачувати роботи виконані позивачем, на яких об`єктах газопостачання позивач виконує роботи за власний рахунок, у зв`язку з чим, такий договір не може бути визнано укладеним в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві.



Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ "Полтавагаз" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 12.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема Главу 1 Розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, ст.ст. 1, 14, 19 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", ст.ст. 181, 184, 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 7, 236, 237, 253, 254, 256, 258, 275 Господарського процесуального кодексу України.

12. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій, не враховано, що відповідачем не дотримано порядку надання відповіді на отриманий лист з проектом договору, встановленого законодавством для укладення договору, не надано належної правової оцінки умовам наданого позивачем проекту договору, при цьому, судами не враховано, що визначення конкретного переліку об`єктів (складових газорозподільної системи) є обов`язком відповідача, як замовника послуг експлуатації, як і не враховано, що обов`язок укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи законодавством покладено саме на відповідача, як на балансоутримувача внутрішньобудинкових газових мереж, незважаючи на що, відповідач безпідставно ухиляється від укладення вказаного договору.

13. При цьому, суди не спростували та не заперечили того, що договір на експлуатацію складових газорозподільної системи є обов`язковим для сторін, і констатуючи факт, що позивач і відповідач є належними і повноважними суб`єктами для укладення договору на експлуатацію складових газорозподільної системи, не надали правової оцінки обов`язку сторін укладення даного договору, відповідно до положень Глави І Розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, не звернувши уваги на те, що свобода волевиявлення сторін при укладенні договору, повинна стосуватися лише умов такого договору, а не прийняття рішення щодо його укладення.



Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

14. У відзиві на касаційну скаргу Полтавська міська рада, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

15. У відзиві на касаційну скаргу КП "ЖЕО № 2", також посилається на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі і зокрема, вказує на те, що рішенням Полтавської міської ради від 25.04.2019 з балансу КП "ЖЕО № 2" списано багатоквартирні будинки, які підключено до газових мереж, що перебувають у власності та користуванні ПАТ "Полтавагаз", відповідно до реєстру суб`єктів природних монополій у сфері енергетики, а тому просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Полтавагаз" без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16. Судами встановлено, що ПАТ "Полтавагаз" є газорозподільним підприємством, яке здійснює діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території міста Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського та Кременчуцького районів Полтавської області та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області), на підставі ліцензії №642455, дата прийняття рішення про видачу ліцензії 26.03.2015 № 926, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі строком дії з 07.04.2015 по 06.04.2020.

17. Позивач, є користувачем газорозподільних мереж, відповідно оператором ГРМ, на підставі договору №31/31 від 15.03.2013, укладеним між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "Полтавагаз", яким ПАТ "Полтавагаз" надано на праві господарського відання державне майно - газорозподільні мережі, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу.

Передане майно не підлягає приватизації. До вказаного договору укладено додаткову угоду №1 від 24.05.2017 з протоколом розбіжностей. Право користування підтверджується також витягом з переліку державного майна, наданого на праві господарського відання, вказане майно, обліковується на балансі ПАТ "Полтавагаз", станом на 31.12.2016.

18. Листом №06/82 від 17.02.2017 позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти договір на експлуатацію складових газорозподільної системи, до якого було додано проект відповідного договору у двох примірниках.

19. Листом №516/02 від 13.03.2017 відповідач повернув позивачу зазначений договір без підписання, посилаючись на те, що витрати на виконання робіт за запропонованим договором експлуатації складових газорозподільної системи, не передбачені у структурі тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємством, вказані витрати за договором повинні нести власники квартир у багатоквартирному будинку.

20. Предметом спору у даній справі є вимоги ПАТ "Полтавагаз" про визнання укладеним договору на експлуатацію складових газорозподільної системи в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві, з посиланням на те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством, враховуючи, що проект договору на експлуатацію складових газорозподільної системи підготовлений із безумовним дотриманням вимог чинного законодавства з питань розподілу природного газу та при його розробленні за основу взятий примірний договір - додаток 3 до Кодексу ГРМ.

Позиція Верховного Суду

21. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ПАТ "Полтавагаз" та Полтавської міської ради, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

22. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

23. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

24. Відповідно до частин 3, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

25. Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 648 Цивільного кодексу України.

26. Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

27. Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.


................
Перейти до повного тексту