Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 170/236/17
провадження № 51-9336км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П.,Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Коваленко Є. В. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 3 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030210000042, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Шацьк Шацького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що згідно зі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК).судимостей не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 12 років; за ч. 1 ст. 125 КК - у виді громадських робіт на строк 200 годин. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з 28 лютого 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28 лютого по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі (в редакції Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (далі - Закон № 2046-VIII).
Вирішено питання про арешт майна, речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 лютого 2017 року приблизно о 03:00 у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_2, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, у ході спільного вживання спиртних напоїв, із метою вбивства завдав останній удару ножем у шию, заподіявши рани на правій передньо-боковій поверхні шиї в нижній третині з ушкодженням загальної правої сонної артерії, а також удару ножем у передню поверхню грудної клітки зліва, заподіявши рани на передній поверхні грудної клітки зліва у 2-му міжребер`ї в пригрудинній та середньоключичній лініях, яка проникає в ліву грудну порожнину, з ушкодженням лівого передсердя, що ускладнилися гострою крововтратою, малокрів`ям внутрішніх органів, набряком легень та головного мозку, внаслідок чого потерпіла померла.
Крім цього, ОСОБА_1 28 лютого 2017 року в період із 02:00 до 03:00 у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 за вказаною адресою, під час конфлікту з ОСОБА_3, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав останній декількох ударів руками в обличчя, заподіявши цим легких тілесних ушкоджень.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 3 серпня 2018 року залишив без змін вирок місцевого суду, а апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та захисника - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що висновок апеляційного суду про правильність перекваліфікації місцевим судом діяння ОСОБА_1 з п. 4 ч. 2 ст. 115 КК за ч. 1 ст. 115 КК є неправильним, його зроблено без належної оцінки фактичних даних, зокрема висновку судово-медичної експертизи № 20 від 19 квітня 2017 року, яким встановлено численні рани, а саме 7 колото-різаних ран та 20 різаних, а також 26 подряпин на тілі потерпілої, що свідчили, на його думку, про характер її особливого мучення та заподіяння нестерпного фізичного болю. Стверджує, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення щодо неправильної кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК та м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання, не навів в ухвалі вмотивованих відповідей на їх спростування, а також докладних мотивів прийнятого у зв`язку з цим рішення. Тому,за твердженням скаржника, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 404, 419 КПК.
У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1, наводячи доводи щодо недоведеності його винуватості у вбивстві потерпілої ОСОБА_2, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляду у цьому суді.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор не підтримала касаційної скарги сторони обвинувачення, оскільки вважала ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Коваленко Є. В., який узяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125 КК, а також справедливість призначеного йому покарання у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються. Не оспорює прокурор і виключення з обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК пред`явленого органом досудового розслідування заподіяння засудженим тілесного ушкодження у вигляді синця на лівій молочній залозі потерпілої. Тому згідно зі ст. 433 КПК у зазначеній частині судові рішення в касаційному порядку не перевіряються.
За змістом ст. 370 КПК ухвала апеляційного суду має законною, обґрунтованою та вмотивованою, а також повинна відповідати вимогам ст. 419 КПК.
Згідно з цією нормою закону в указаній ухвалі має бути зазначено мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення зазначаються підстави, на яких її було визнано необґрунтованою.
В результаті касаційного перегляду встановлено, що апеляційний суд при постановленні оспорюваної ухвали за наслідками розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення дотримався вказаних вимог закону, а доводи прокурора про протилежне є необґрунтованими.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд за результатами судового розгляду дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки умисного вбивства "вчинення злочину з особливою жорстокістю", а тому перекваліфікував дії останнього з п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК.