Постанова
Іменем України
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 263/206/14-к
Провадження № 51 - 1216 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Сиротіна Д.В.,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013050770001153 від 03 березня 2013 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Оленєгорськ Мурманської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 121 ч. 1, ст. 125 ч. 2 КК України,
за касаційними скаргами захисників засудженого ОСОБА_1 - адвокатів Мазуркевича М.А., Довженка В.І. на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2017 року і вирок Донецького апеляційного суду від 11 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 та касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Заїки О.В. на вирок Донецького апеляційного суду від 11 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді особистої порука заслуженого тренера України з водного поло ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування витрат на лікування 5871,97 гривні, відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради 5088,88 гривень відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Прийнято рішення щодо речових доказів.
За обставин детально наведених у вироку місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 02 березня 2013 року умисно завдав потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та умисно завдав потерпілому ОСОБА_4 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1 КК України.
Вироком Донецького апеляційного суду від 11 січня 2019 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 1, ст. 125 ч. 2 КК України та призначено йому покарання:
- за ст. 121 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ст. 125 ч. 2 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
За ст. 125 ч. 2 КК України кримінальне провадження закрито у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Строк відбуття покарання вказано обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1
В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 змінити, виключити посилання на ст. 70 ч. 1 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів та в решті залишити його без зміни. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки, закривши кримінальне провадження за ст. 125 ч. 2 КК України на підставі ст. 49 КК України, призначив ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст. 121 ч. 1, ст. 125 ч. 2 КК України на підставі ст. 70 ч. 1 КК України. При цьому така зміна вироку апеляційного суду, на думку, прокурора не вплине на остаточний розмір призначеного ОСОБА_1 покарання.
В доповненнях до касаційної скарги прокурора заступник прокурора Донецької області Бойко Н.О., які надійшли на електронну адресу Верховного Суду 11 липня 2019 року та які за своїм змістом є змінами до касаційної скарги прокурора, вказує на неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на ст.ст. 49, 74 КК України та ст.ст. 285-288 КПК України, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Проте, відповідно до вимог ст.ст. 433, 403 ч. 4 КПК України внесення змін до касаційної скарги, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого за межами строків на касаційне оскарження не допускається. За таких обставин, вказані доповнення заступника прокурора області, враховуючи, що в них ставиться питання про погіршення становища засудженого і вони подані поза межами строків на касаційне оскарження, розгляду в касаційній інстанції не підлягають.
В касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Мазуркевич М.А. просить вироки судів обох інстанцій щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджується із висновками судів про те, що ОСОБА_1 умисно наніс потерпілим тілесні ушкодження, вказуючи на те, що він, перебуваючи у стані необхідної оборони, не перевищив її меж, оскільки захищався від скоєного на нього нападу. Зазначає, що така версія подій не розглядалася судами та обґрунтування рішення про те з яких підстав вона не взята до уваги у вироках судів не наведено. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 374 ч. 3 КПК України, оскільки в мотивувальній його частині не зазначено формулювання нового обвинувачення, визнаного апеляційним судом доведеним, оскільки у вироку апеляційного суду на зазначено мотиви неврахування окремих доказів, які підтверджують версію сторони захисту щодо обставин події, як і не містить належного обґрунтування мотивів зміни обвинувачення. Вважає, що судом апеляційної інстанції в порушення вимоги ст.ст. 23, 94, 370, 404 КПК України, дано іншу оцінку доказам, які були ним досліджені вибірково і поверхнево. Також вказує на ряд інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених судами обох інстанцій, які, на його думку, є підставами для скасування вироків судів. Покарання призначене ОСОБА_1 вважає необґрунтовано суворим і таким, що не відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та його особі.
В доповненнях до касаційної скарги захисник вказує на те, що в травні 2017 року неуповноважена посадова особа - прокурор ОСОБА_13 за відсутності підтвердження його повноважень у матеріалах провадження змінив обвинувачення ОСОБА_1, склавши і підписавши новий обвинувальний акт, на підставі якого було постановлено незаконний обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 .
В касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Довженко В.І. просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374, 420 КПК України, в якому не надано належної правової оцінки всім доводам апеляційних скарг сторони захисту, а його висновки обґрунтовані суперечливими показаннями потерпілих та висновками судово-медичних експертиз. Вказує на те, що саме потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 напали на ОСОБА_1 і він лише захищався від їх нападу. Вважає, що апеляційним судом допущені істотні порушення вимог процесуального закону та неправильно застосовано закону України про кримінальну відповідальність, які є підставами для скасування вироку апеляційного суду.
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Довженко В.І. до початку касаційного розгляду подав клопотання, в якому просить залишити його касаційну скаргу без розгляду, оскільки засуджений ОСОБА_1 попросив його відкликати її, проте доказів того, що засуджений ОСОБА_1 надав згоду на відмову від касаційної скарги захисник до клопотання не додав.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Мазуркевич М.А. вказує на необґрунтованість її змісту щодо мотивів вимоги про зміни вироку апеляційного суду з врахуванням наявних порушень закону, наведених ним в його касаційній скарзі.
Заперечень від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Сиротін Д.В. підтримав доводи касаційних скарг захисників та не заперечував проти доводів касаційної скарги прокурора.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційних скарг захисників та частково підтримав касаційну скаргу прокурора, просив скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.