Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 463/3969/16-ц
провадження № 61-24719св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач 1 - Львівське комунальне підприємство "№500",
відповідач 2 - Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго",
третя особа 1 - Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради,
третя особа 2 - Львівська міська рада,
третя особа 3 - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 березня 2017 року у складі судді Леньо С. І. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівського комунального підприємства "№500" (далі - ЛКП "№500"), Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго"), треті особи: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки" (далі - ОКПЛОР "Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки") про визнання дій неправомірними, зобов`язання до вчинення дій.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 1984 року проживає в кімнаті № 117 житловою площею 18,0 кв. м, що знаходиться на 4-му поверсі приміщення робітничого будівельного гуртожитку АДРЕСА_2 .
Згідно з проектом, гуртожиток побудований та зданий в експлуатацію як робітничий гуртожиток для одиноких осіб. 23 серпня 1991 року нею отримано ордер № 90 на право заселення кімнати № 117 площею 18,0 кв. м у будівлі АДРЕСА_2 . За весь час проживання в цьому гуртожитку, в ньому не здійснювалось жодних реконструкцій чи перепланувань для покращення умов проживання мешканцям четвертого поверху, однак в подальшому дізналась, що проживає не в кімнаті № 117 , а в квартирі № 36 площею 18,6 кв. м житлового будинку.
Унаслідок переведення кімнати у статус квартири відбулось на її думку незаконне нарахування плати за житлово-комунальні послуги як для повноцінної квартири житлового будинку площею 18,6 кв. м, а з 2011 року і по даний час - для повноцінної квартири площею 24,4 кв. м.
Так, наказом Департаменту житлового господарства Львівської міської ради від 09 січня 2001 року надано дозвіл на використання вказаного гуртожитку для одиноких осіб як гуртожитку для сімейних. Згідно з чинним законодавством, зміна статусу гуртожитку можлива при умові розроблення та погодження проектної документації на перепланування/реконструкцію будівлі із виділенням для сімей ізольованих під`їздів або окремих житлових блоків. Незважаючи на це, жодних перепланувань та реконструкцій здійснено не було, а згідно письмових відповідей органів державної влади та місцевого самоврядування, проектна документація для зміни статусу гуртожитку не розроблялась і не погоджувалась у встановленому законодавством порядку.
28 грудня 2006 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 463 "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчих житлових будинків № 107, 113 на вул. Зеленій від ДП ЖКК Корпорація "Укрбуд". Такій ухвалі передував підписаний у 2005 році акт приймання-передачі відомчого житлового будинку у власність територіальної громади м. Львова, в якому вказано, що будинок в цілому складається із 126 житлових квартир. Квартирою, згідно державних будівельних норм вважається комплекс взаємопов`язаних приміщень, однак технічно розмістити в її квартирі площею 18,6 кв. м санвузол та кухню є неможливо.
Крім того, передача гуртожитку у власність територіальної громади, згідно з чинним на той час законодавством могла зініціюватись власником після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок. Робіт із реконструкції не проводилось, внаслідок чого вважає, що зміна статусу кімнати № 117 гуртожитку на квартиру № 36 житлового будинку відбулась незаконно. Як наслідок, вважає незаконними дії відповідачів щодо нарахування їй плати за житлово-комунальні послуги виходячи із площі 24.6 кв. м.
З урахуванням наведеного, просила визнання неправомірними дій ЛКП "№500" та ЛМКП "Львівтеплоенерго" щодо нарахування їй плати за житлово-комунальні послуги за центральне опалення, виходячи із займаних нею 24, 4 кв. м квартири; зобов`язати ЛКП "№500" та ЛМКП "Львівтеплоенерго" здійснити перерахунок нарахованих їй житлово-комунальних послуг та за центральне опалення за останні 3 роки за період з серпня 2013 року по серпень 2016 року виходячи із займаних нею 18,6 кв. м площі кімнати в будівлі гуртожитку та зобов`язати ЛКП "№500" та ЛМКП "Львівтеплоенерго" в подальшому здійснювати їй нарахування плати за житлово-комунальні послуги виходячи із площі займаної нею кімнати площею 18,6 кв. м в будівлі гуртожитку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із законності дій відповідачів, оскільки не може стояти в залежності від правового статусу будинку АДРЕСА_2 нарахування плати за житлово-комунальні послуги, адже для гуртожитків, у тому числі проводиться нарахування плати за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках. Таким чином, позов, як безпідставний, слід залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 463/3969/16-ц та витребувано її з Личаківського районного суду м. Львова.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15 травня 2018 року справу № 463/3969/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.