Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 711/191/14-ц
провадження № 61-27638св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Пономаренка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) звернулося до суду з указаним позовом, який уточнило в процесі розгляду справи та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 14 586 560,69 грн, а також понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилалося на те, що 30 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-2/734-06/г, за якою загальний розмір позикової заборгованості позичальника за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати 500 000 доларів США або еквіваленту в гривні чи Євро.
30 жовтня 2006 року на виконання умов генеральної кредитної угоди між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/734-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 395 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 30 жовтня 2013 року.
09 грудня 2008 року, 31 березня 2009 року, 19 серпня 2009 року та 26 лютого 2010 року з метою здійснення реструктуризації заборгованості та зменшення фінансового навантаження на позичальника між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30 жовтня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/734-06п, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору № 010/02-2/734-06.
Станом на 01 грудня 2013 року заборгованість за кредитним договором від 30 жовтня 2006 року № 010/02-2/734-06 складала 374 194,37 доларів США, з яких: 363 105,22 доларів США - заборгованість за кредитом, 10 064,42 доларів США - заборгованість за відсотками, 1 024,73 доларів США - пеня, що станом на 05 серпня 2010 року було еквівалентно 2 952 805,20 грн.
15 грудня 2006 року на виконання умов генеральної кредитної угоди між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/935-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 105 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 30 жовтня 2013 року.
09 грудня 2008 року, 31 березня 2009 року, 19 серпня 2009 року та 26 лютого 2010 року, з метою здійснення реструктуризації заборгованості та зменшення фінансового навантаження на позичальника між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 грудня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/935-0п, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 15 грудня 2006 року № 010/02-2/935-06.
Станом на 01 грудня 2013 року заборгованість за кредитним договором від 15 грудня 2006 року № 010/02-2/935-06 складала 90 061,08 доларів США, з яких: 87 246,78 доларів США - заборгованість за кредитом, 2 418,27 доларів США - заборгованість за відсотками, 396,03 доларів США - пеня, що станом на 05 серпня 2010 року було еквівалентно 710 681,89 грн.
15 березня 2007 року на виконання умов генеральної кредитної угоди, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/302-07,за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 90 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 15 березня 2017 року.
15 листопада 2007 року банком було збільшено позичальнику ліміт кредитування до 460 000 доларів США.
09 грудня 2008 року, 31 березня 2009 року, 19 серпня 2009 року та 26 лютого 2010 року, з метою здійснення реструктуризації заборгованості та зменшення фінансового навантаження на позичальника між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 березня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/302-07п, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 15 березня 2007 року № 010/02-2/302-07.
Станом на 01 грудня 2013 року заборгованість за кредитним договором від 15 березня 2007 року № 010/02-2/302-07 складала 479 352,29 доларів США, з яких: 457 721,72 доларів США - заборгованість за кредитом, 20 945,47 доларів США - заборгованість за відсотками, 685,10 доларів США - пеня, що станом на 5 серпня 2010 року було еквівалентно 3 782 616,86 грн.
04 березня 2008 року на виконання умов генеральної кредитної угоди, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/357-08, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 500 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 03 березня 2018 року.
09 грудня 2008 року, 31 березня 2009 року,19 серпня 2009 року та 17 травня 2010 року, з метою здійснення реструктуризації заборгованості та зменшення фінансового навантаження на позичальника між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 04 березня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/357-08п, за яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 04 березня 2008 року № 010/02-2/357-08.
Станом на 01 грудня 2013 року заборгованість за кредитом складала 537 320,07 доларів США, 11 416,68 доларів США - заборгованість за відсотками, 982,41 доларів США - пеня, а всього 549 719,16 доларів США, що еквівалентно 4 337 888,87 грн.
Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 14 936 560,69 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Придніпровський районний суд міста Черкаси рішенням від 06 вересня 2016 року у складі судді Демчика Р. В. позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 накористь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитними договорами в розмірі 14 586 560,69 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позивач довів факт наявності заборгованості за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 на загальну суму 16 662 359,67 грн. При цьому суд виходив з того, що в заяві про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14 590 001,69 грн, а тому саме ця сума підлягала стягненню з відповідача як поручителя.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Черкаської області рішенням від 06 червня 2017 року рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06 вересня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явив вимог до поручителя, а з цим позовом банк звернувся з пропуском строку, встановленого у договорах поруки для пред`явлення вимог до поручителя.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У червні 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року і залишити в силі рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06 вересня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що 16 вересня 2010 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зверталося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами, однак банком було подано заяву про залишення без розгляду вимог пред`явлених до ОСОБА_1 . Тобто висновки суду про відсутність прав вимоги до поручителя у межах встановленого договором строку не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки перебіг трирічного строку, передбаченого сторонами як строк дії поруки розпочався 13 серпня 2010 року. Виконавши вимоги закону банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, що за своєю суттю є вимогою пред`явленою в межах встановленого строку у договорах поруки.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення - залишити в силі, посилаючись на те, що це рішення є законним і обґрунтованим. Аргументи касаційної скарги про помилковість висновку апеляційного суду про припинення поруки є безпідставними, оскільки судом правильно встановлено, що 13 липня 2010 року банком було направлено йому претензії, в яких банк вимагав протягом місяця достроково сплатити всю суму заборгованості за кредитними договорами. Надіславши претензії банк змінив строк виконання основного зобов`язання на 13 серпня 2010 року. Пред`явлення позову до поручителя, який в подальшому залишений без розгляду на підставі заяви позивача не є підставою для продовження дії поруки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 травня 2018 року справу № 711/191/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 30 жовтня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-2/734-06/г, згідно з пунктом 1.2 якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 500 000 доларів США або еквіваленту в гривні чи Євро.
30 жовтня 2006 року на виконання умов генеральної кредитної угоди між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/734-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 395 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 30 жовтня 2013 року.
15 грудня 2006 року на виконання умов генеральної кредитної угоди між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/935-06, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 105 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 30 жовтня 2013 року.
15 березня 2007 року на виконання умов генеральної кредитної угоди, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/302-07,за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 90 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 15 березня 2017 року.
04 березня 2008 року на виконання умов генеральної кредитної угоди, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 010/02-2/357-08, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 500 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 03 березня 2018 року.
30 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/734-06п, згідно з пунктом 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 30 жовтня 2006 року № 010/02-2/734-06, а саме: повернути кредит в сумі 395 000 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору.
15 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/935-06п, згідно з пунктом 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 15 грудня 2006 року № 010/02-2/935-06, а саме: повернути кредит в сумі 105000 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору.
15 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/302-07п, згідно з пунктом 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 15 березня 2007 року № 010/02-2/302-07, а саме: повернути кредит в сумі 90 000 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору.
04 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 010/02-2/357-08п, згідно з пунктом 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2, які виникли з умов кредитного договору від 04 березня 2008 року № 010/02-2/357-08 та всіх додаткових угод, що були укладені до нього.