Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 275/757/15-ц
провадження № 61-30986св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області (в подальшому територіальна громада с. Привороття увійшла до Брусилівської об`єднаної територіальної громади, а належним відповідачем стала Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області), ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, який проживав у
с. Привороття Брусиліського району. За життя батько заповів своє майно позивачеві. Заповіт посвідчений Приворотською сільською радою Брусилівського району Житомирської області 12 грудня 1992 року та зареєстрований в реєстрі за № 13. Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . У встановлений законом шестимісячний строк позивач прийняв спадщину, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на житловий будинок. Також зазначив, що ОСОБА_2 самовільно зайняла будинок після смерті батька та не допускає його до будинку й відмовляється надати відповідні документи для оформлення спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області
від 26 грудня 2016 рокупозов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що будинок АДРЕСА_2, є різними житловими будинками, що побудовані в різні часи ( 1934 року забудови та 1950 року забудови) і будинок № 33, 1934 року забудови, розташований по АДРЕСА_1 по погосподарських книгах рахувався за ОСОБА_3, що підтверджує його право власності на вказаний будинок та є підставою для визнання за ОСОБА_1 права власності на цей будинок в порядку спадкування за заповітом.
Додатковим рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року стягнуто з Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 243 грн 60 коп. з кожного в рахунок відшкодування сплаченого ним судового збору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року та додаткове Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року скасовано.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не доведено належність будинку АДРЕСА_1 його батькові на праві власності, оскільки фактично батьки проживали у будинку старої забудови, який у погосподарських книгах спочатку значився 1950 року забудови, а в подальшому - 1934 року забудови, є одним і тим самим будинком, який було поділено між його батьками й батьком свою частину подаровано матері.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційні скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у червні 2017 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року скасувати й залишити в силі рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року.
Короткий зміст вимог відзиву (заперечення) на касаційну скаргу
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2017 року, та в грудні 2017 року - доповнення до заперечення, в яких заявник, вважаючи рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим, просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу,
Мотивуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначав, що надані в якості доказу узагальнення погосподарських книг с. Привороття за період з
1944 по 2010 роки та акт обстеження житлових будинків по
АДРЕСА_3 не є допустимими доказами в розумінні статті 59 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки обстеження проведено не спеціалістами, без залучення позивача та без надання відповідних пояснень.
Вважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що будинок
АДРЕСА_2 , є різними житловими будинками, побудованими в різні часи, і будинок № 33 є в наявності. Вказував, що такий висновок підтверджується відомостями погосподарських книг Приворотської сільської ради № 3 за 2006-2010 роки (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), № 2 за 2001-2005 роки (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), № 2 за 1996-2000 року (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), а також поясненнями представника Брусилівської селищної ради та ОСОБА_2, наданими в суді апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
Обґрунтовуючи заперечення на касаційну скаргу та доповнення до заперечення на касаційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає істотною обставиною, яка має значення для правильного вирішення справи, те, що житловий будинок АДРЕСА_1, 1934 року забудови, не був облікований у погосподарських книгах Приворотської сільської ради в 1944-1995 роках, що не вбачається заявнику можливим у разі фактичного будівництва такого будинку.
Вказує, що відповідно до погосподарських книг Новоозерянської і Приворотської сільських рад вбачається, що в селі Привороття сім`єю Омельчуків (глава сім`ї, батько сторін, ОСОБА_4 ) було збудовано і обліковано тільки один житловий будинок 1934-1950 років забудови.
Заперечує проти твердження ОСОБА_1 щодо її пояснень в суді апеляційної інстанції, з яких слідує, що батьками побудовано два будинки, один з яких в 1934 році, а інший - в 1950 році.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 275/757/15-ц з Брусилівського районного суду Житомирської області.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
25 травня 2018 року справу № 275/757/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу № 275/757/15-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .
Фактичні обставини справи
У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Привороття Брусилівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 .
Сторони у справі: ОСОБА_1 (відомості про ім`я, по батькові з паспорта) та ОСОБА_2 є дітьми
ОСОБА_3 .
Окрім сторін у справі, дітьми ОСОБА_3 є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які проживають в м. Києві.
12 грудня 1992 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті й за законом він матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_1 Заповіт посвідчено секретарем Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
Довідкою від 24 червня 2011 року № 64/01-24, виданою державним нотаріусом Брусилівського районного нотаріального округу
Отрищенком О. І., підтверджується, що після ОСОБА_3, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняв ОСОБА_1 . Від інших спадкоємців заяви про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходили.
Із спадкової справи № 248-2010 щодо спадкування після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що 30 листопада 2010 року та 28 квітня 2012 року державним нотаріусом Омельчуку Л. Т. видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0762 га та грошові вклади, які знаходяться на відповідних рахунках в Брусилівському відділенні ВАТ "Ощадний банк України".
Постановою в. о. завідуючої Брусилівською державною нотаріальною конторою Пилипчук Л. А. від 21 грудня 2015 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації на заявлене майно.
Матеріалами справи також підтверджується, що 17 листопада 2010 року ОСОБА_8 (брат сторін) подарував ОСОБА_2 (сестрі, відповідачці у справі) житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування житлового будинку.
В свою чергу ОСОБА_8 набув право власності на вказаний будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_10 від 01 червня 2001 року та ухвали Брусилівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2010 року, якою було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_8 та ОСОБА_11, відповідно до якої остання передала на користь брата належну їй 1/2 частину будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_8 передав на користь ОСОБА_11 належну йому 1/2 частину будинку з надвірними спорудами за адресою:
АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.