ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №813/6331/14
адміністративне провадження №К/9901/9160/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року (суддя - Ланкевич А.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року (судді - Гудим Л.Я., Довголопов О.М., Святецький В.В.) у справі № 813/6331/14 за позовом фермерського господарства "Україна-1" до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2014 року Фермерське господарство "Україна-1" (далі - Господарство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та частково скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року №0019331700 в частині штрафних санкцій на суму 7870,06 гривень та №0019341700 в частині основного платежу на суму 31910 гривень, в частині штрафних санкцій на суму 41793,96 гривень.
12 березня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року №0019331700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7870,06 гривень та №0019341700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем на суму 31910 гривень, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 41793,96 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач при визначенні розміру штрафної санкції безпідставно застосував штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, оскільки до прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідач не застосовував до позивача штрафних санкції на підставі частини 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодекс України протягом 1095 днів.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач у справі подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій помилково не взято до уваги те, що Господарство у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2011 року здійснювало порушення пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів вчинені повторно та більше разів щодо ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахувания) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тому до платника податків повинна застосовуватись штрафна санкція - 75%.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
У період з 23 травня 2014 року по 02 червня 2014 року податковий орган проводила позапланову перевірку Господарства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за наслідками якої складено акт № 139/13-20-22-00/34219510 від 10 червня 2014 року.
Проведеною перевіркою строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що позивач несвоєчасно, не в повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що є порушенням пунктів 31.1, пунктів 31.3 ст. 31, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Під час перевірки відповідач встановив, що станом на 01 січня 2011 року залишок не перерахованого податку на доходи фізичних осіб становив 51 525,36 гривень, станом на 31 грудень 2013 року залишок не перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 110 427,75 гривень.
Окрім цього, в акті перевірки від 06 жовтня 2014 року зазначено про те, що підприємство за 3-4 кв. 2011 року, 3-4 кв. 2012 року та 4 кв. 2013 року в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) не відобразило суми нарахованого, виплаченого доходу, суми утриманого податку за ознакою 106 (дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), що є порушенням пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України
На акт перевірки від 10 червня 2014 року платник подав письмові заперечення, однак при прийнятті податкових повідомлень-рішень контролюючий орган не взяв їх до уваги.
На підставі акта перевірки від 10 червня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0014201700 від 02 липня 2014 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 529 917,97 гривень, в т.ч. 110 428,08 гривень за основним платежем, 1 419 489,89 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення №0014191700 від 02 липня 2014 року, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 2 550 гривень за порушення порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платника податку і сум утриманого з них податку.
Зазначені податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року Господарство оскаржило в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача податковий орган виніс рішення №20167/10/13-01-10-08-05/1286 від 21 серпня 2014 року, про часткове задоволення вимог платника, яким:
- скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0014201700 (по коду бюджетної класифікації 11010100 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати") в частині 110 141,45 гривень основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та 1 407 683,8 гривень штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині це податкове повідомлення-рішення залишено без змін;
- збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб (по коду бюджетної класифікації 11010400 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата") на 109 425,68 гривень за основним платежем з податку на доходи фізичних осіб та 62 690,94 гривень штрафної (фінансової) санкції згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України;
- скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0014191700 в частині 2 040 гривень штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині це податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Як зазначено в рішенні за результатами розгляду скарги від 21 серпня 2014 року, податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0014191700 з посиланням на пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2 550 гривень. Норми, на підставі яких було застосовано штраф, передбачають відповідальність не до кожного порушення окремо, а до загальної кількості порушень. Відтак, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених в пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
Щодо збільшення грошового зобов`язання платника згідно з податковим повідомленням-рішенням №0014201700 від 02 липня 2014 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 529 917,97 гривень, в т.ч. 110 428,08 гривень за основним платежем, 1 419 489,89 гривень. - за штрафними (фінансовими) санкціями, то податковий орган у своєму рішенні зазначив наступне.
При прийнятті цього податкового повідомлення-рішення не враховано, що Господарство у період, охоплений перевіркою, здійснювало нарахування і сплату податку на доходи фізичних осіб за різними кодами бюджетної класифікації, а саме по коду бюджетної класифікації 11010100 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" та по коду бюджетної класифікації 110110400 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата". Таким чином встановлено, що станом на 31 грудня 2013 року заборгованість платника по сплаті податку на доходи фізичних осіб по коду бюджетної класифікації 11010400 становить 109 425,68 гривень, в т.ч. заборгованість, яка утворилася станом на 01 січня 2011 року - в сумі 25 837,76 гривень. За період серпень 2011 року - листопад 2013 року платник не перерахував податок на доходи фізичних осіб з оренди земельних паїв на загальну суму 83 587,92 гривень, отже штрафна санкція має становити 62 690,94 гривень (75%). По коду бюджетної класифікації 11010100 станом на 01 січня 2011 року по даних підприємства обліковувалась заборгованість в сумі 2 687,6 гривень, за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2013 року підприємством нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 21 034,03 гривень, сплачено за період з 01 січень 2011 року по 31 грудень 2013 року на загальну суму 23 435 гривень, станом на 31 грудня 2013 року не перераховано до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб, термін сплати якого настав (заборгованість), в сумі 286,63 гривень. З нарахованих за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року сум податку на доходи фізичних осіб своєчасно сплачено 2 614,33 гривень, несвоєчасно - 18 133,34 гривень (січень 2011 року - квітень 2013 року - 15 123,12 гривень, травень 2013 року - 563,7 гривень, червень 2013 року в сумі 636,78 гривень, липень 2013 року - 462,66 гривень, серпень 2013 року - 548,57 гривень, вересень 2013 року - 472,19 гривень, жовтень 2013 року - 326,05 гривень).