ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №824/13/17-а
адміністративне провадження №К/9901/38412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року (суддя Лелюк О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року (судді: Мельник-Томенко Ж.М. (головуючий), Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.) у справі № 824/13/17-а за позовом Чернівецької митниці ДФС до "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L." про стягнення митних платежів та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2016 року Чернівецька митниця ДФС (далі - митний орган, позивач у справі, скаржник у справі) звернулася до суду з позовом до "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L.", в якому просила стягнути з "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L." (Румунія, Jud. IASI, COM.GORBAN Nr.88) на користь Чернівецької митниці ДФС митні платежі, а саме податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 226593,12 гривень та компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 219356,06 гривень; зобов`язати "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L." (Румунія, Jud. IASI, COM.GORBAN Nr.88) відповідно до вимог статті 302 Митного кодексу України самостійно нарахувати та сплатити пеню одночасно зі сплатою митних платежів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі №824/13/17-а.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву суб`єкта владних повноважень до юридичної особи іншої держави, яка не є суб`єктом владних повноважень, про стягнення митних платежів та зобов`язання самостійно нарахувати та сплатити пеню не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року змінено ухвалу суду першої інстанції в частині підстав відмови у відкритті провадження.
Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що іноземна юридична особа може бути відповідачем у адміністративному судочинстві, у справах визначених чинним законодавством України, однак цей спір повинен бути розглянутий та вирішений відповідно до міжнародного законодавства, а не національного як заявлено позивачем.
Митним органом подано касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій позбавили Чернівецьку митницю ДФС права на звернення до суду з метою захисту інтересів держави у передбачений законодавством спосіб.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не находили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L." (Румунія, Jud. IASI, COM.GORBAN Nr.88) на користь Чернівецької митниці ДФС митні платежі, а саме податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (код 028) у розмірі 226593,12 гривень (одержувач: УДКС у м.Чернівцях, р/р № НОМЕР_1, МФО 856135, код ЄДРПОУ - 37978173) та компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (код 025) у розмірі 219356,06 гривень (одержувач: УДКС у м.Чернівцях, р/р № НОМЕР_2, МФО 856135, код ЄДРПОУ- 37978173); зобов`язати "S.C.TRANS TRUCK SERVICES S.R.L." (Румунія, Jud. IASI, COM.GORBAN Nr.88) відповідно до вимог статті 302 Митного кодексу України самостійно нарахувати та сплатити пеню одночасно зі сплатою митних платежів.
Відповідно до частин 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Стаття 50 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Зазначена норма не прив`язує поняття юридичної особи до організації створеної виключно у встановленому законом України порядку.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем у справі, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, може бути лише юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень, тобто організації, створенні та зареєстровані у встановленому законом України порядку не ґрунтується на правильному розумінні норм процесуального права.
Зазначений висновок суду першої інстанції не тільки обмежує можливість юридичної особи іншої держави бути відповідачем у справі, але і обмежує право зазначених осіб бути позивачем у справі, оскільки перелічуючи осіб, які можуть бути позивачами в адміністративній справі законодавець також керується поняттям "юридичні особи" без будь-яких застережень щодо організацій створених поза межами України.