ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11396/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.,
за участю представників:
від позивача Дороніної О.М.
від відповідача Лисенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (судді Мальченко А. О., Жук Г. А., Дикунська С. Я.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 3 841 431,71 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення 3 841 431,71 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.01.2013 між ПАТ "Львівгаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-260-Н, відповідно до умов якого позивач є покупцем газу. На виконання умов договору, позивач перерахував ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у рахунок попередньої оплати за договором кошти, газ за які позивачем не отримано.
Постановою апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №914/3703/15 встановлено заборгованість ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Львівгаз" у розмірі 32 998 615,11 грн. Водночас, внаслідок проведення зарахувань зустрічних однорідних вимог, а саме: заявою від 13.12.2013 №1 на суму 460 591,49 грн, заявою від 17.12.2013 №2 на суму 555 198,45 грн, заявою від 20.12.2013 №4 на суму 1 435 257,44 грн, заявою від 20.12.2013 №5 на суму 2 406 174,27 грн, заявою від 30.12.2013 №6 на суму 439 09,35 грн, сума заборгованості зменшена до 27 701 984,11 грн та стягнута з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за рішенням суду.
Після набрання законної сили рішення Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 914/3703/15, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до суду з вимогою про визнання недійними односторонніх правочинів №№1, 2, 4, 5, 6.
Рішеннями господарських судів відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсними односторонніх правочинів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявами № 1 на суму 460 591,49 грн, №2 на суму 555 198, 45 грн, №6 на суму 439 409, 35 грн.
Позивач також зазначає, що суд апеляційної інстанції (справи №914/162/14 та №914/163/14) визнав недійсними односторонні правочини - заяву від 20.12.2013 №4 на суму 1 435 257,44 грн та заяву від 20.12.2013 №5 на суму 2 406 174,27 грн, а тому у відповідача виник обов`язок повернення позивачу 3 847 431,71 грн безпідставно набутих коштів з попередньої оплати.
1.3. У відзиві на позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вказав, що судовими рішеннями у справах № 914/3703/15, № 914/514/15, № 914/162/14, № 914/163/14, № 914/165/14, № 914/166/14 не було встановлено правомірності нарахування штрафних санкцій, зазначених у претензії від 02.12.2013 № 06-7775, цю претензію відповідач не визнав, позовні вимоги вважає необґрунтованими.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд наголосив на відсутності доказів наявності у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 3 841 431,71 грн, натомість ці кошти є частиною суми штрафних санкцій і процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 32 998 615,11 грн, нарахованих ПАТ "Львівгаз" за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безспірність грошової вимоги ПАТ "Львівгаз" у сумі 32 998 615,11 грн і про встановлення судами у справі № 914/3703/15 правової природи грошових коштів у розмірі 3 841 431,71 грн, які є попередньою оплатою за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 залишити без змін.
В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки відсутності у матеріалах справи доказів наявності у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язання з повернення суми попередньої оплати в розмірі 3 841 431,71 грн. Крім того, на його думку, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про правову природу цих грошових коштів як попередньої оплати, оскільки спірна сума становить нараховані відповідно до претензії від 02.12.2013 проценти та штрафні санкції на загальну суму 32 998 615,11 грн, заявленої у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Львівгаз" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків апеляційного господарського суду і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 04.01.2013 між ПАТ "Львівгаз" - покупцем і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - продавцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-260-Н.
У грудні 2013 року ПАТ "Львівгаз" вчинило ряд односторонніх правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог із ПАТ "НАК "Нафтогаз України", оформлених як заяви на загальну суму 5 296 631,00 грн, а саме: № 1 на суму 460 591,49 грн, № 2 на суму 555 198,45 грн, № 4 на суму 1 435 257,44 грн, № 5 на суму 2 406 174, 27 грн, № 6 на суму 439 409, 35 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 914/3703/15, було визнано заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 32 998 615,11 грн.
При цьому, як вбачається з вказаної постанови, при ухвалені рішення суд виходив з презумпції правомірності односторонніх правочинів №№1, 2, 4, 5, 6, тому загальна сума заборгованості, яка підлягала стягненню за цим рішенням, була зменшена до 27 701 984,11 грн.
4.3. Вже після набрання законної сили рішення Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 914/3703/15, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до суду з вимогою про визнання недійними односторонніх правочинів №№1, 2, 4, 5, 6.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2014 у справі № 914/166/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 і постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2014, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Львівгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви № 1 від 13.12.2013 щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 460 591,49 грн.