ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 (суддя Зінченко Н.Г.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Березкіна О.В., Кузнецов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ І К"
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України
про стягнення заборгованості у розмірі 409 005,37 грн. за договором про надання послуг №1/14 від 03.01.2014,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТ І К" (далі - позивач, ТОВ "ВІТ І К") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач, ДП "ДГ "Новатор") про стягнення заборгованості у сумі 409 005,37 грн.
2. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором про надання послуг №1/14 від 03.01.2014 в частині розрахунків. Позивач зазначив, що сторони самостійно, у передбачений законодавством спосіб визначили, що доказом виконання робіт та підставою для їх оплати є підписаний з обох сторін акт виконаних робіт. Жодних інших додаткових документів для підтвердження факту надання послуг за змістом договору не передбачається. Всі акти додатково затверджені підписом директора відповідача та його печаткою. Також зазначав, що позивач належним чином відображав усі господарські операції, які здійснювалися між його підприємством та підприємством відповідача, у відповідності до вимог чинного законодавства. А саме позивач, як платник єдиного податку, подавав лише річну звітність із зазначенням загального обсягу отриманого доходу. Позивач на час виконання робіт володів та користувався спеціальною технікою: тракторами та обладнанням для оранки та дискування. Вказана техніка перебувала у користуванні позивача на підставі договору, укладеного із СФГ "ДАНЯ".
3. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що ТОВ "ВІТ І К" не надавав відповідачу жодних послуг за вказаними позивачем актами здачі-приймання робіт. Зазначає, що жодних доказів того, що будь-яка техніка залучалась до нібито наданих послуг, позивачем не надано, акт звірки від 27.04.2015 підписано невідомою особою, оскільки станом на 27.04.2015 посада головного бухгалтера у відповідача була відсутня. Звертав увагу, що заявлена до стягнення сума закрита зустрічною поставкою відповідачем на користь позивача соняшника, ріпи, пшениці на загальну суму 582 547,34 грн.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019, позов задоволено повністю.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 15.04.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Державним підприємством "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 908/746/18.
6. Протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 22.04.2019 у справі №908/746/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 908/746/18 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України залишено без руху до 27.05.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Державному підприємству "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
8. 16.05.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 908/746/18. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 127 від 16.05.2019 на суму 12 270,16 грн.
9. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
10. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду від 30.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 908/746/18. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 14.06.2019.
12. 14.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) позивачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 18.06.2019.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
13. У касаційній скарзі відповідач просить прийняті у справі рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
14. Дані вимоги мотивовано порушенням судами норм матеріального і процесуального права, що було наслідком неповного з`ясування судами обставин, котрі склались між сторонами. Відповідач наголошує на відсутність належних доказів здійснення господарських операцій, вартість надання яких заявлена позивачем до стягнення.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
15. 03.01.2014 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Елітне" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТ І К" (надалі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 1/14 (надалі - договір).
Виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, визначені відповідно до пункту 1.2 договору, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець надає замовнику наступні послуги: з оброблення дослідних полів (оранка зябу, культивація, боронування ґрунту, посівні роботи, транспортні роботи, внесення гербіцидів, внесення мінеральних добрив, прикатування посівів, міжрядний обробіток, дискування, маркування, скошування бур`янів, лущення), а також за заявками замовника надавати сільськогосподарські машини разом з обслуговуючим персоналом для виконання транспортних робіт.
Вартість послуг за договором складає 300 000, 00 грн. без ПДВ (пункт 2.1 договору).
Вартість послуг за цим Договором може змінюватися в залежності від обсягів фактично виконаних робіт. Остаточна вартість послуг визначається у актах виконаних робіт, але не може перевищувати вартість послуг, вказаних у пункті 2.1 цього договору (пункт 2.3 договору).
Замовник зобов`язується сплатити виконавцеві плату за надання послуг, передбачених цим договором відповідно до вартості, вказаної в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору. Замовник на протязі 3 календарних днів здійснює оплату послуг на підставі рахунку та акту виконаних робіт, який складається виконавцем протягом 3 календарних днів з моменту надання послуг та підписується замовником на протязі 3 календарних днів з моменту отримання акту (пункт 2.2 договору).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 року.
16. Відповідно до Додатку № 1 до договору сторони погодили, що згідно з пунктом 2.2 договору вартість послуг виконавця становить за 1 га з ПММ без ПДВ: оранка Т-150К - 516,00 грн.; дискування БДТ-6 Т-150К - 228,00 грн.
17. На виконання умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 409 005,37 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими особами сторін без жодних зауважень.
18. Факт існування боргу за одержані відповідачем послуги підтверджено також складеним сторонами та наданим в матеріали справи двостороннім актом звіряння розрахунків.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
19. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем доведено факт надання послуг.
В свою чергу, відповідачем доказів оплати за надані послуги суду не надано.
VІІ. Позиція Верховного Суду
20. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
21. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України:
"1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України."
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України:
"1. Договір є обов`язковим для виконання сторонами."
Стаття 525 Цивільного кодексу України:
"Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом."
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що:
"Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."
Статтею 901 названого Кодексу визначено:
"За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором."
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України унормовано:
"Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором."
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України:
"Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."
22. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
"Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення."
Згідно з частиною 1 статті 9 цього ж Закону :
"1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи."
23. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі №910/4994/18 виклав наступний правовий висновок:
"Сам лише факт складання та підписання сторонами таких актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за Договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.