Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 731/171/17
провадження № 61-30349св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: служба у справах дітей Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області, Варвинський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, орган опіки і піклування виконавчого комітету Макіївської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, орган опіки і піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2017 року у складі головуючого-судді Мацьора О. В. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року у складі суддів: Онищенко О. І., Вінгаль В. М., Губар В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну режиму побачень з дитиною.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2016 року вона зобов`язана забезпечувати систематичні побачення відповідача з їх спільною дочкою ОСОБА_3, не менше 2 годин кожного дня за попередньою домовленістю в її присутності.
На теперішній час вона переїхала з дитиною до батьків в село Линовиця Прилуцького району Чернігівської області, у денний час доби вона працює тому не може забезпечувати ОСОБА_2 побачення з дочкою в її присутності, а зі своїми батьками колишнього чоловіка боїться залишати, оскільки між ними постійно виникають конфлікти.
У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просила визначити тривалість побачень відповідача з дочкою протягом 2 годин один раз на тиждень в понеділок у громадському місці в її присутності та в присутності свідків.
У травні 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позовом до ОСОБА_1, у якому просив змінити спосіб його участі у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4 та її вихованні шляхом особистого спілкування за місцем його проживання по АДРЕСА_1 у денний та нічний час, без присутності матері, протягом двох робочих і одного вихідного дня, а саме з 8.00 години ранку четверга до 20.00 години суботи кожного тижня, з можливістю відвідувати дитячі розважальні заклади в смт Варва та місті Прилуки.
Позов обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, рішення суду щодо визначення способу спілкування батька з донькою взагалі не виконує з листопада 2016 року. Між ними не існує взаєморозуміння і доброзичливих стосунків, зустрічі, які відбуваються супроводжуються конфліктами в присутності дочки, тому з метою збереження психологічної рівноваги у спілкуванні дочки з батьком є необхідність встановити побачення без присутності матері.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2017 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Змінено спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2016 року, визначено спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_1, особисте спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 у денний час з 17.00 до 19.00 години кожного четверга та з 10.00 до 20.00 години кожної суботи, з можливістю відвідувати дитячі розважальні заклади у смт Варва та місті Прилуки.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю можливості особистого спілкування батька з донькою без присутності матері, враховуючи, що між батьками дитини існують неприязні стосунки, які можуть негативно вплинути на психіку дитини. ОСОБА_2 має всі умови для проживання дитини та позитивно характеризується, що за результатами обстеження встановлено органом опіки і піклування. При цьому, позивачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що інтереси дитини вимагають присутності матері при її спілкуванні з батьком. Разом з тим, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, про який просить ОСОБА_2 є недоцільним, оскільки вимагає досить тривалого (три дні) розлучення дитини з матір`ю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2017 року змінено частково, а саме змінено час особистого спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 й визначено його з 14.00 години кожної п`ятниці до 20.00 години кожної суботи. У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо можливості особистого спілкування батька з донькою без присутності матері, за місцем його проживання, з відвідуванням дитячих розважальних закладів, при цьому врахувавши, що сторони проживають у різних населених пунктах, у зв`язку з чим витрачається значна кількість часу на дорогу, змінив час особистого спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 визначивши його з 14.00 години кожної п`ятниці до 20.00 години кожної суботи, що максимально буде відповідати як інтересам дитини, так і батьків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її первісні позовні вимоги в повному обсязі, відмовивши у задоволенні зустрічного позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували аморальну поведінку відповідача і відхилення в його психіці, не звернули увагу на її доводи щодо несплати ним аліментів в достатньому розмірі на утримання малолітньої дочки.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданих запереченнях, ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані рішення суду без змін, як такі, що ухвалені із дотриманням вимог процесуального та матеріального права та з урахуванням інтересів малолітньої дитини.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25 травня 2018 року справу № 731/171/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну режиму побачень з дитиною передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.