П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/782/18
Провадження № 11-275заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (суддя Білоус О. В.) у справі № 9901/782/18 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа - Конституційний Суд України, про визнання незаконними указів і рішень, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України та ВРП, у якому просила:
- визнати незаконними укази Президента України від 29 грудня 2017 року № 450/2017 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів", № 451/2017 "Про реорганізацію місцевих загальних судів", № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах", № 453/2017 "Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів", № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах", № 455/2017 "Про реорганізацію Івано-Франківського окружного адміністративного суду";
- визнати незаконними рішення ВРП від 26 грудня 2017 року, на підставі яких Президентом України видано зазначені вище укази;
- постановити окремі ухвали, якими зобов`язати Генерального прокурора України порушити ряд кримінальних проваджень.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 залишив без руху з установленням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору в належному розмірі та зазначення обґрунтування позовних вимог відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про виправлення судом описок та помилок в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описок та помилок в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року залишив без задоволення.
Не погодившись з указаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що оскаржуваною ухвалою не виправлено вказаних заявницею помилок та описок в ухвалі від 21 вересня 2018 року та неусунуто недоліків цієї ухвали. При цьому в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не зазначено в повному обсязі вже раніше виправлені попередньою ухвалою від 16 жовтня 2018 року вимоги. На підставі викладеного скаржниця просить скасувати оскаржувану ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду та направити справу для розгляду її заяви до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, а ухвалою від 16 травня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є процесуальна ухвала суду першої інстанції, а також ураховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін, та відсутність клопотання позивачки про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1, звертаючись із заявою про виправлення описки, фактично висловлює свою незгоду з ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року про залишення позовної заяви без руху. Крім того, суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою, а тому суд не допустив описки, посилаючись в ухвалі від 21 вересня 2018 року на положення підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП послалась на те, що суд першої інстанції при вирішенні питання правильно встановив обставини, необхідні для його вирішення, на підставі чого прийняв законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду обґрунтовано вказав, що при наведенні в ухвалі від 21 вересня 2018 року положень Закону № 3674-VI не було допущено описки, а доводи позивачки про те, що вона не є фізичною особою, є безпідставними.
У зв`язку з викладеним ВРП та представник Президента України просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2019 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі від 21 вересня 2018 року, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду керувався тим, що суд, посилаючись в ухвалі від 21 вересня 2018 року на положення підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, не допустив описки. При цьому відсутність правильного, на думку позивачки, обґрунтування її позовних вимог в ухвалі від 21 вересня 2018 року зумовлена саме відсутністю в позовній заяві ОСОБА_1 належного обґрунтування позову, що разом з несплатою позивачкою судового збору й стало підставою для залишення її позовної заяви без руху.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів справи вбачається, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення його недоліків, а саме належного обґрунтування позивачкою заявлених позовних вимог із наведенням доводів на підтвердження порушення оскаржуваними указами Президента України прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 . Крім того, суд першої інстанції вказав на необхідність позивачці протягом установленого строку доплатити судовий збір у розмірі 1 тис. 409 грн 60 коп.