П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/916/18
Провадження № 11-295заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Мамонової І. В.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - Лисюк М. О.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Юрченко В. П.) у справі № 9901/916/18 за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 28 вересня 2018 року № 1776/ко-18 щодо визнання судді Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді, та внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення з посади.
На обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що за результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання оскаржуваним рішенням ВККС його визнано таким, що не відповідає займаній посаді судді Апеляційного суду Одеської області, та вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення його з посади судді. Проте вказане рішення Комісії є необґрунтованим і невмотивованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, на порушення вимог закону в резолютивній частині оскаржуваного рішення міститься рекомендація про звільнення його з посади судді, що є використанням відповідачем повноважень не у спосіб, визначений законом. Крім того, в оскаржуваному рішенні не зазначено, за яким саме критерієм позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.
Позивач вказує на те, що ВККС в оскаржуваному рішенні зазначила, що поведінка судді ОСОБА_2 у період з 2012 по 2017 роки не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, проте Комісія не вказала, яка ж конкретно поведінка позивача у період з 2012 по 2017 рік не узгоджується з відповідними стандартами поведінки судді. До того ж за вказаний період ОСОБА_2 до будь-якої відповідальності не притягувався, відповідно до довідки за результатами перевірки, передбаченої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" (далі - Закон № 1682-VII), було встановлено, що позивач у декларації вказав достовірні відомості щодо наявності майна, його вартості, доходів та витрат, які відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
За висновками Комісії, недоброчесність судді ОСОБА_2 пов`язана виключно з недоліками при заповненні декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, однак, ці недоліки ніяких правових наслідків не потягли, оскільки під час співбесіди було встановлено, що ні майновий стан позивача, ні майновий стан членів його родини протягом дослідженого ВККС періоду не змінювався. При цьому в рішенні Комісії наведений лише перелік засобів встановлення відповідності судді займаній посаді (результати іспиту, тестування, дослідження досьє, співбесіди), проте відсутні мотиви для прийняття рішення щодо кожного з вказаних критеріїв та аргументи ВККС на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача й визначення саме виставленої кількості балів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 13 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що вважає його незаконним і необґрунтованим, а також таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
На думку скаржника, рішення Комісії не містить мотивів і аргументів щодо його невідповідності критеріям професійної етики та доброчесності, передбаченим пунктами 8, 9 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення). Натомість у рішенні ВККС йдеться лише про неналежне заповнення позивачем декларацій щодо належного йому та членам його родини майна та доходів, що не може бути єдиною підставою для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.
Висновки Комісії про неналежне дотримання позивачем вимог щодо доброчесності судді суперечать висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей в частині визначення рівня доброчесності та професійної етики судді, довідці про результати перевірки позивача, проведеної на виконання вимог Закону № 1682-VII, а також висновку податкового органу про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 вказаного Закону.
ОСОБА_2 також зазначив, що чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо можливості скасування рішення Комісії у випадку звільнення судді з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку. При цьому оскаржуване рішення ВККС у будь-якому випадку породжує правові наслідки для позивача, зокрема, впливає на його особисті немайнові права.
На переконання скаржника, суд першої інстанції не надав правової оцінки його доводам щодо протиправності внесення Комісією подання з рекомендацією ВРП про звільнення ОСОБА_2 з посади судді.
На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 квітня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, а ухвалою від 14 травня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
28 травня 2019 рокуВККС подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, у якому зазначила, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а вимоги позивача щодо його скасування безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню. На думку Комісії, позивач не навів в апеляційній скарзі жодного порушення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду норм матеріального чи процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення, а лише виклав суб`єктивні оціночні судження стосовно незгоди з процедурою проведення ВККС кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді. Суд першої інстанції у своємурішенні дійшов правильного висновку про те, що Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення Комісії ухвалено повноважним складом, підписано всіма її членами зі складу, який провів кваліфікаційне оцінювання позивача, з дотриманням порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді, адже оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства, містить визначені законом підстави його ухвалення, а також мотиви, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність судді ОСОБА_2 займаній посаді. У зв`язку з викладеним ВККС просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник Комісії просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача та відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи Комісії, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції установив, щоОСОБА_2 з квітня 1986 року по вересень 1990 року обіймав посаду судді Київського районного народного суду міста Одеси, з липня 1993 року по серпень 2001 року - судді Одеського обласного суду, а з серпня 2011 року - судді Апеляційного суду Одеської області. Постановою Верховної Ради України від 09 липня 2003 року обраний суддею безстроково.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 Вказаним рішенням запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
14 лютого 2018 року позивач склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 69,3 бала, за результатами практичного завдання - 69 балів. ОСОБА_2 пройшов тестування особистих марально-психологічних якостей та загальних здібностей.
Результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит" затверджено рішенням Комісії від 26 лютого 2018 року № 28/зп-18. Цим рішенням суддю ОСОБА_2 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
За результатами засідання Комісії 23 квітня 2018 року оголошено перерву у проведенні співбесіди з позивачем.
28 вересня 2018 року ВККС проведено співбесіду з суддею ОСОБА_2, за результатами якої Комісією встановлено, що суддя ОСОБА_2 у період з 2012 по 2017 роки неналежним чином виконував вимоги, визначені статтею 12 Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI "Про засади запобігання корупції" (далі - Закон № 3206-VI), статтею 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) щодо декларування свого майна та доходів, майна та доходів членів своєї сім`ї та пунктом 6 частини сьомої статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) щодо виконання вимог, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Комісія дійшла висновку, що встановлені під час оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді ОСОБА_2 у період з 2012 по 2017 роки не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону № 1402-VIII є його обов`язком, та вказують на неналежне дотримання ним вимог щодо доброчесності судді. Суддя ОСОБА_2 набрав менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
На підставі викладеного ВККС рішенням від 28 вересня 2018 року № 1776/ко-18 визначила, що суддя Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 638,3 бала; визнала суддю Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішила внести подання до ВРП з рекомендацією про звільнення з посади судді Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 .
Не погодившись із таким рішенням ВККС, ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом.
Установлених судом першої інстанції обставин справи її учасники не оспорюють.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що: оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності, яка має на меті визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, покладена на членів Комісії і ґрунтується на засадах рівноправності та співпричетності у прийнятті рішення; відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, дотримався вимог щодо діяльності суб`єктів владних повноважень, використавши власні дискреційні повноваження з метою, з якою вони встановлені законодавством; склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, був повноважним для його проведення; рішення підписано усім складом членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; суддя був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання; рішення містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідного висновку.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з таких міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII установлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
На виконання вимог Закону№ 1402-VІІІ рішеннями Комісії від 03 та 04 листопада 2016 року № 143/зп-16 та № 144/зп-16 відповідно затверджено Положення та Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII).
Суд першої інстанції встановив, що рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддям місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2
Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
За змістом пунктів 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т. ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.