П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/47/19
Провадження № 11-452заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_6,
представник відповідача - Білопольська Н. А.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року (судді Ханова Р. Ф., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М.) у справі № 9901/47/19 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому з урахуванням заяви про усунення недоліків позову просила визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 21 грудня 2018 року № 1990/ко-18.
На обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 02 квітня 2018 року в межах проходження суддями кваліфікаційного оцінювання склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 56,25 бала, та практичне завдання, за результатами якого набрала 42 бали, що разом складає 98,25 бала. 21 грудня 2018 року ВККС прийняла рішення № 1990/ко-18, в якому:визначила, що суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовила судді Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнала суддю Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 такою, що не відповідає займаній посаді; внесла подання до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Комінтернівського районного суду міста Харкова. На думку позивачки, рішення відповідача від 21 грудня 2018 року № 1990/ко-18 не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення, мотиви, з яких Комісія дійшла відповідного висновку.
ОСОБА_3 такожвказала, що перший етап кваліфікаційного оцінювання вона проходила в непрацездатному стані, оскільки в період з 27 березня по 13 квітня 2018 року внаслідок захворювання не могла здійснювати свої професійні функції, про що свідчить листок непрацездатності від 27 березня 2018 року серії АДВ № 661939, наслідком чого стали низькі результати складеного 02 квітня 2018 року іспиту.
Залишення без відповіді звернень ОСОБА_3 від 16 липня 2018 року про повторне призначення для неї першого етапу кваліфікаційного оцінювання та від 27 грудня 2018 року про перегляд оскаржуваного рішення Комісії суперечить принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України, а також принципу "недискримінації й рівності перед законом".
Крім того, здача іспиту під час тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 є прямим порушенням міжнародних норм, Конституції України, гарантій, передбачених Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) та норм трудового законодавства України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 15 квітня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. ОСОБА_3 зазначила, що під час складання іспиту доводила до відома представників відповідача про погіршення стану власного самопочуття, яке перешкоджає продовженню складанню іспиту, на що було отримано відповідь, що покидати іспит не можна і це буде вважатися неявкою з відповідними наслідками, через що вона вирішила продовжити складання іспиту, незважаючи на погане самопочуття через незадовільний стан здоров`я, тобто з причин, що перебували поза її волею та не залежали від неї. Таким чином, проходження нею першого етапу кваліфікаційного оцінювання відбувалось у непрацездатному стані, наслідком чого стали нікчемні за своєю юридичною природою результати складеного нею 02 квітня 2018 року іспиту.На думку скаржниці, до спірних правовідносин не було застосовано пункт 4 частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII, відповідно до якого Комісія у пленарному складі переглядає рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання. Залишення без відповіді звернення позивачки з вимогою переглянути спірне рішення ВККС, яким визначені результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання, в тому числі в частині виконаного учасником практичного завдання, суперечить принципу верховенства права, передбаченому статтею 8 Конституції України, який, у свою чергу, забезпечується проходженням всіх етапів перегляду рішення органу владних повноважень. На підставі викладеного скаржниця просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Комісії зазначив, що суд першої інстанції повно встановив обставинам справи та надав цим обставинам правильну юридичну оцінку. На думку ВККС, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оцінивши аргументи сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для справи, дійшла правильного висновку про відсутність підстав для скасування рішення Комісії від 21 грудня 2018 року № 1990/ко-18. У зв`язку з викладеним представник Комісії просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник Комісії просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача та представника відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції установив, що Указом Президента України від 07 вересня 1996 року № 814/96 ОСОБА_3 призначено строком на п`ять років на посаду судді Комінтернівського районного суду міста Харкова.
Постановою Верховної Ради України від 05 липня 2001 року № 2613-ІІІ "Про обрання суддів" ОСОБА_3 обрано на посаду судді Комінтернівського районного суду міста Харкова безстроково.
30 вересня 2016 року набрали чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) та Закон № 1402-VIII
01 лютого 2018 року ВККС прийняла рішення № 8/зп18, яким призначила кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді окремим суддям місцевих та апеляційних судів, у тому числі ОСОБА_3
02 березня 2018 року Комісія прийняла рішення № 33/зп-18, яким визначила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного її рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп18, визначила черговість стадій складення іспиту, встановила мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування, 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
02 квітня 2018 року ОСОБА_3 склала анонімне письмове тестування, отримавши при цьому 56,25 бала з 90 максимально можливих.
Цього ж дня ОСОБА_3 виконала практичне завдання, отримавши при цьому 42 бали зі 120 максимально можливих.
16 липня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Комісії із заявою, в якій просила: скасувати результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" від 02 квітня 2018 року відносно судді Комінтернівського районного суду містаХаркова ОСОБА_3; визнати поважною причину повторного призначення першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" відносно судді Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3; призначити дату та час складення першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" відносно позивачки.
18 грудня 2018 року ОСОБА_3 подала до Комісії заяву, в якій просила визнати поважною причину її неприбуття на засідання ВККС, призначене на 21 грудня 2018 року, та відкласти питання "про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" відносно судді Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 на іншу зручну для Комісії дату.
21 грудня 2018 року Комісія прийняла рішення № 1990/ко-18, яким: визначила, що суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 не склала іспиту для суддів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовила судді Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 . у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займані посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнала суддю Комінтернівського районного суду містаХаркова ОСОБА_3 такою, що не відповідає займаній посаді; вирішила внести подання до ВРП про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Комінтернівського районного суду міста Харкова.
Вказане рішення Комісії мотивовано тим, що ОСОБА_3 не склала іспиту, оскільки отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, тому не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Правовими підставами спірного рішення визначено положення пункту 16-1 розділу XV Конституції України, статті 83, 85, пункт 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, підпункти 5.1.1.1, 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу ІІ, пункт 9 глави 6 розділу ІІ, пункт 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Положення).
Не погодившись із вказаним рішенням ВККС, ОСОБА_3 27 грудня 2018 року звернулася до відповідача із заявою про його перегляд та просила оголосити перерву у вирішенні питання визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання як судді Комінтернівського районного суду містаХаркова на відповідність займаній посаді за результатами складення іспиту та допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" - до вирішення питання за результатами розгляду її заяви від 16 липня 2018 року про повторне призначення першого етапу кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Комінтернівського районного суду містаХаркова ОСОБА_3 .
Водночас суд установив, що 12 листопада 2018 року Комісія листом за підписом члена ВККС ОСОБА_5 повідомила позивачку про те, що на засіданні Комісії 05 листопада 2018 року розгляд її заяв від 16 липня 2018 року, 28 вересня 2018 року, 26 жовтня 2018 року про скасування результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" стосовно ОСОБА_3 у зв`язку з поважними причинами, не відбувся, оскільки питання, порушені у них, не підпадають під дію абзацу четвертого частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII.
Установлених судом першої інстанції обставин справи її учасники не оспорюють.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що ненабрання мінімальних 50 відсотків за виконання практичного завдання свідчить про нескладення позивачкою іспиту у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, при цьому зі змісту оскаржуваного рішення Комісії вбачається, що у ньому наведені як підстави, так і мотиви його прийняття. У день складення іспиту 02 квітня 2018 року перед початком та безпосередньо під час проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді суддя ОСОБА_3 не повідомляла (як усно, так і письмово) про неможливість складення іспиту або окремих його стадій у зв`язку зі станом здоров`я, а також будь-яких документів на підтвердження тимчасової непрацездатності у цей період Комісії не надавала. Отже, за наявності обставин тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 не скористалася наданим їй правом не прибути на іспит та повідомити ВККС протягом п`яти робочих днів про незадовільний стан свого здоров`я та не звернулася з письмовою заявою для встановлення строків проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання, тому твердження позивачки про можливість застосування аналогічних наслідків, які тотожні наслідкам неприбуття на іспит з поважних причин, є безпідставними. За висновком суду першої інстанції у Комісії відсутні повноваження для перегляду результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит" загалом, оскільки законодавство передбачає лише перегляд результатів практичного завдання як складової "Іспиту".
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з таких міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом № 1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
На виконання вимог Закону № 1402-VІІІ рішеннями Комісії від 03 та 04 листопада 2016 року № 143/зп-16 та № 144/зп-16 відповідно затверджено Положення та Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII).
Суд першої інстанції встановив, що рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі судді Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3
Рішенням від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 Комісія призначила проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація; додаток № 9 до вказаного рішення), на 02 квітня 2018 року.
На підставі частин першої та другої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Відповідно до пункту 1 Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться Комісією з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 Порядку).