П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/12503/16
Провадження № 11-406апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадбанк) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року (судді Донець В. А., Костенко Д. А., Шрамко Ю. Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (судді Вівдиченко Т. Р., Губська Л. В., Беспалов О. О.),
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Ощадбанку, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України та Ощадбанку щодо незабезпечення виконання гарантій, обов`язків, договору, позбавлення права власності та права на життя;
- зобов`язати відповідачів надати повну інформацію: 1) яка реальна вартість грошового вкладу позивача була станом на 2 січня 1992 року згідно з ощадними книжками, які діяли на той час, згідно з наявними ощадними книжками в карбованцях СРСР; 2) яка реальна вартість грошового вкладу в гривнях станом на 1 жовтня 1996 року; 3) яка реальна вартість грошового вкладу станом з 2 січня 1992 року по сьогодні з урахуванням 7 відсотків річних по строковому вкладу та відсотків індексації втрати від інфляції згідно з даними Держкомстату по всіх чотирьох вкладах; 4) надати повний наявний офіційний розрахунок по всіх банківських операціях з 2 січня 1992 року по сьогодні за всіма ощадними книжками;
- зобов`язати відповідачів відновити реальну вартість банківського вкладу, що знаходиться на рахунку банку з 2 січня 1992 року по сьогодні на підставі ощадних книжок № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 відповідно до розрахунків, які накопичувались роками до 2 січня 1992 року з урахуванням 7 відсотків річних, відсотків індексації втрати від інфляції з 2 січня 1992 року по сьогодні і 3 відсотків від прострочення виконання договору;
- зобов`язати відповідачів: 1) надати офіційну інформацію про вартість грошового банківського вкладу, зарахованого на спеціальні компенсаційні рахунки станом на 4 березня 1991 року у розмірі 40 відсотків від залишку вкладу на 1 березня 1991 року по всіх рахунках, згідно з ощадними книжками відповідно до Указу Президента СРСР від 22 березня 1991 року, яка їх реальна вартість станом на 2 січня 1992 року та станом на 1 жовтня 1996 року в гривнях; 2) яка реальна вартість компенсаційних вкладів станом на з 2 січня 1992 року по сьогодні; 3) надати повну офіційну інформацію щодо проведених банківських операцій з 2 січня 1992 року по сьогодні за всіма рахунками;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України та Ощадбанк відновити реальну вартість компенсаційних вкладів, що знаходяться на спеціальних рахунках з 1 березня 1991 року по сьогодні, та видати належним чином оформлені ощадні книжки згідно з чотирма рахунками - ощадними книжками, на підставі яких було відкрито спеціальні рахунки;
- зобов`язати відповідачів відновити гарантоване державою обов`язкове, згідно з договором, право на право керуватися, розпоряджатися непорушним правом власності на свій розсуд;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України виплатити майнову/моральну шкоду у розмірі 500 тис. грн за спричинену загрозу життю позивача, його внучки, воїнам антитерористичної операції, за неусунення загрози життю, за позбавлення права власності, керуватися, розпоряджатися своїм правом.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 26 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Ощадбанку, закрив.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України відмовлено.
7 травня 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вимагає скасувати згадані вище судові рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Ощадбанку та відмову в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України й ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог.
Вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Ощадбанку обґрунтовані порушенням судами правил предметної юрисдикції. Тому Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 8 травня 2019 року на підставі частини шостої статті 346 КАС прийняла цю справу до розгляду в частині касаційного перегляду судових рішень щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Ощадбанку.
Дослідивши в межах, визначених частиною першою статті 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 та абзацом другим пункту 2 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 7 КАС).
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.