П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/734/18
Провадження № 11-29заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Мамонової І. В.,
представника відповідача - Лисюка М. О.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року (судді Шипуліна Т. М., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.) у справі № П/9901/734/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішеннята
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС про визнання незаконним і скасування рішення відповідача від 13 липня 2018 року № 1175/ко-18, яким:
1) визначено, що суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді отримала 556,875 бала;
2) визнано суддю Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
3) рекомендовано Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 .
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що Комісія понад 3 роки порушує її права, ухвалюючи незаконні рішення, що призвело до того, що вона змушена проходити процедуру призначення суддею безстроково, відмінну від тієї, яка діяла на час закінчення у неї повноважень. Відтак відповідач здійснює відносно позивачки дискримінацію, заборона якої передбачена статтею 24 Конституції України, статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція). До того ж оскаржуване рішення ВККС є необґрунтованим, оскільки протягом 2009 - 2018 років позивачка не мала жодних дисциплінарних стягнень, щорічно проходила підготовку та періодичне навчання у Національній школі суддів України для підвищення рівня кваліфікації, має позитивні характеристики та високі показники роботи. Рішення прийнято без урахування попередньої тривалої та належної роботи на посаді судді.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 21 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. На думку скаржниці, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду:
- не зробив висновку щодо посилань позивача на відсутність в оскаржуваному рішенні Комісії мотивування та обґрунтування;
- дійшов висновку про відсутність дискримінаційних дій ВККС відносно позивача, не надавши оцінки постановам Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року, 10 жовтня 2016 року, 14 березня 2017 року;
- всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов висновку щодо наявності права Комісії обговорювати в ході співбесіди питання, що були предметом розгляду суду та щодо яких ухвалено судове рішення;
- здійснив оцінку немотивованого рішення ВККС та не встановив порушень, що суперечить статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) та пункту 34 Положення про порядокта методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Положення). З огляду на викладене ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 12 лютого 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні зповідомленням (викликом) сторін.
12 лютого 2019 року ВККС до Великої Палати Верховного Суду подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначила, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив усі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними й задоволенню не підлягають, а Комісія, приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема, з дотриманням порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді, встановленого Законом № 1402-VIII та Положенням. У зв`язку з викладеним Комісія просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася.
Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи Комісії, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції установив, що Указом Президента України від 22 грудня 2009 року № 1091/2009 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова.
19 червня 2014 року ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI"Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), звернулася до ВККС із заявою про рекомендування її для обрання на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково з доданим пакетом відповідних документів.
У період з 11 квітня по 09 грудня 2014 року внаслідок припинення повноважень членів Комісії питання щодо надання рекомендації для обрання ОСОБА_1 на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково не розглядалося.
Строк повноважень судді Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 . закінчився 22 грудня 2014 року.
Рішенням ВККС від 23 вересня 2016 року № 145/бо-16 ОСОБА_1 відмовлено в наданні рекомендації про призначення її на посаду судді безстроково.
Вищий адміністративний суд України постановою від 10 жовтня 2016 року у справі № 800/425/16 визнав неправомірною бездіяльність Комісії щодо нерозгляду питання про рекомендування ОСОБА_1 на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова.
Вищий адміністративний суд України постановою від 14 березня 2017 року у справі № 800/508/16 визнав незаконним і скасував рішення ВККС від 23 вересня 2016 року № 145/бо-16 про відмову в наданні рекомендації ОСОБА_1 для обрання на посаду судді безстроково.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII Комісія рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, серед яких суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 Зокрема, цим рішенням передбачено, що першочергово проходять кваліфікаційне оцінювання серед інших судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку призначення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 19 лютого 2018 року у справі № П/9901/113/18 (800/516/17) відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 про призначення проведення оцінювання на відповідність її займаній посаді судді Ленінського районного суду міста Харкова з метою тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та зобов`язання Комісії розглянути питання про обрання позивачки на посаду судді Ленінського районного суду міста Харкова безстроково на підставі Закону № 2453-VI в редакції, що була чинною станом на 22 грудня 2014 року. Рішення суду набрало законної сили 21 березня 2018 року.
За результатами складення анонімного письмового тестування ОСОБА_1 отримала 75,375 бала, за виконання практичного завдання - 84,5 бала. Загалом на етапі іспиту позивачка набрала 159,875 бала.
ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого за показником "особистісної компетентності": когнітивні якості особистості мають високий рівень; емотивні якості особистості мають середній рівень (стресостійкість, емоційна стабільність - дуже низький рівень; контроль емоцій - середній; контроль імпульсів - низький рівень); мотиваційно-вольові якості особистості мають високий рівень (відповідальність, дисциплінованість, здатність відстоювати власні переконання - середній, стійкість робочої мотивації, рішучість, кооперативність - високий).
За показником "соціальної компетентності" моральні риси особистості мають середній рівень (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій - середній; лояльність - високий); комунікативність має високий рівень; організаторські здібності - середній рівень; управлінські властивості особистості мають високий рівень.
За показником "професійна етика": розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших - середній рівень.
За показником "доброчесність": чесність та порядність, відсутність контрпродуктивних дій мають середній рівень; відсутність схильності до зловживань - низький рівень.
Рішенням ВККС від 23 квітня 2018 року № 91/зп-18 ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - "дослідження досьє та проведення співбесіди".
Колегією ВККС 13 липня 2018 року проведено співбесіду із суддею ОСОБА_1, під час якої обговорено дані щодо її відповідності критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності за результатами дослідження суддівського досьє.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) ОСОБА_1 отримала 346,875 бала. Відповідність критерію професійної компетенції оцінено за результатами іспиту, дослідження інформації, що міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення. Відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє, та співбесіди відповідно до пунктів 6-7 глави 2 розділу ІІ Положення.
За критерієм професійної етики ОСОБА_1 отримала 115 балів. Відповідність оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення.
За критерієм доброчесності ОСОБА_1 отримала 95 балів. Відповідність оцінено за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення.
У загальному підсумку ОСОБА_1 отримала 556,875 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливого бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
ВККС прийняла рішення від 13 липня 2018 року № 1175/ко-18, яким визначила, що суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді отримала 556,875 бала та визнала ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді. Цим же рішенням Комісія рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 .
Не погодившись з таким рішенням ВККС, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Установлених судом першої інстанції обставин справи її учасники не оспорюють.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вказуючи на відсутність передбачених частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII підстав для скасування ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання рішення ВККС, дійшов висновку про законність і обґрунтованість рішення Комісії від 13 липня 2018 року № 1175/ко-18. При цьому суд першої інстанції керувався тим, що факт закінчення строку повноважень судді ОСОБА_1 та незавершення процедури її призначення на посаду судді безстроково не вплинули на питання призначення щодо неї кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, як і не вплинули на порядок проходження відповідного оцінювання та методологію його оцінювання. До того ж Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 19 лютого 2018 року у справі № П/9901/113/18 (800/516/17) відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування рішення ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 про призначення кваліфікаційного оцінювання на відповідність позивачки займаній посаді судді Ленінського районного суду міста Харкова. Доводи щодо дискримінаційних дій Комісії відносно ОСОБА_1 свого підтвердження не знайшли. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що під час співбесіди підлягають обговоренню питання, які Комісією вважаються важливими для проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі, які можуть впливати на формування громадської думки щодо професійної етики та доброчесності судді. Факт скасування в судовому порядку рішень компетентних органів щодо судді не позбавляє Комісію можливості обговорювати такі обставини разом із суддею під час співбесіди. Суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності врахування Комісією показників роботи судді за 2012 - 2017 роки, в той час як у ОСОБА_1 сплинув строк повноважень 24 грудня 2014 року, оскільки підстави вважати, що відповідач не врахував відсутність повноважень у судді протягом останніх трьох років не було, а доказів на підтвердження наведеного позивачкою не надано.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з таких міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.