ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №264/6292/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 264/6292/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області
на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2016 року (у складі головуючого судді Литвиненко Н.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
09 листопада 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя (далі - УПФУ, відповідач), в якому просив суд:
визнати неправомірними дії УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, при призначенні пенсії;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2013-2015 роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 04 серпня 2016 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2016 року, залишеного без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дії відповідача Управління ПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення йому пенсії за віком є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 09 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №264/6292/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В та Чиркіна С.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 264/6292/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 26 березня 1996 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як пенсіонер МВД.
04 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, на підставі якої з 04 серпня 2016 року Управління ПФУ в Іллічівському районі м Маріуполя перевело його з пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". При переведенні з пенсії застосовано середній показник заробітної плати за 2007 рік.
Пенсія позивача обчислена з врахуванням загального стажу 33 роки 7 місяців 28 днів, стаж враховано з 01 листопада 2015 року. Загальний розмір пенсійної виплати склав 1030,53 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що для розрахунку пенсії за віком, відповідачем враховано заробітну плату відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Також, зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги положення частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При цьому, Управлінням під час переведення на пенсію за віком застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік, тобто показник середньої заробітної плати, який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії. Інший показник середньої заробітної плати не може бути прийнято, тому що це суперечить законодавству.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2016 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.