ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №705/6827/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 705/6827/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області
на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року (у складі головуючого судді Мазуренко Ю.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:
визнати дії Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними;
зобов`язати Уманського об`єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати йому в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 17 вересня 1992 року по 10 травня 1994 року на посаді садчика цегли на ДП "Уманський цегельний завод";
призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня, вказаного ним у заяві про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за № 1802 від 06 червня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язано Уманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати позивачу у стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 17 вересня 1992 року по 10 травня 1994 року на посаді садчика цегли на ДП "Уманський цегельний завод" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з дня, вказаного ним у заяві про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за № 1802 від 06 червня 2016 року; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 04 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 705/6827/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 705/6827/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1, згідно з даними трудової книжки серія НОМЕР_1 працював у:
- ВАТ "Уманьферммаш" - з 01 липня 1986 року по 19 січня 1987 року на посаді землероба у ливарному цеху (запис № 13 від 01 липня 1986 року, наказ № 186 від 30 червня 1986 року, запис № 14 від 19 січня 1987 року, наказ № 24 від 19 січня 1987 року);
-ВАТ "Театпром" - з 20 травня 1987 року по 04 квітня 1990 року на посаді формувальника ручного формування (запис № 16 від 20 травня 1987 року, наказ № 208 від 20 травня 1987 року, запис № 19 від 05 квітня 1990 року, наказ № 15/к від 08 квітня 1990 року);
-ВАТ "Театпром" - з 01 червня 1990 року по 14 вересня 1992 року на посаді ливарника на машинах лиття під тиском (запис № 20 від 01 червня 1990 року, наказ № 118/к від 31 травня 1990 року, запис № 21 від 14 вересня 1992 року, наказ № 41/к від 14 вересня 1992 року);
-ВАТ "Уманський цегельний завод" - з 17 вересня 1992 року по 10 травня 1994 року на посаді садчика цегли (запис № 22 від 17 вересня 1992 року, наказ № 81/-к від 16 вересня 1992 року, запис № 23 від 11 травня 1994 року, наказ № 34 від 11 травня 1994 року);
-ВАТ "Театпром" - з 02 червня 2003 року по 14 жовтня 2003 року на посаді формувальника ручного формування (запис № 29 від 02 червня 2003 року, наказ № 35/к від 03 червня 2003 року, запис № 30 від 14 жовтня 2003 року, наказ № 69/к від 14 жовтня 2003 року).
06 червня 2016 року позивач звернувся із заявою до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом № 9088/06 від 12 серпня 2016 року позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, внаслідок того, що стаж роботи на посаді садчика цегли з 17 вересня 1992 року по 10 травня 1994 року не підтверджено.
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, а свої законні права порушеними, звернувся за захистом своїх прав до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, частково задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що пенсійним органом правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів про спірний стаж роботи на підприємствах.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудового стажу або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка .
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.