ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №607/14795/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18599/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 607/14795/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року (у складі головуючого судді Ромазана В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його трудового стажу періодів роботи на Тернопільському хлібзаводі № 1 Тернопільського виробничого об`єднання хлібопекарної промисловості з 10 серпня 1987 року по 19 березня 1992 року на посаді комірника сировини, з 19 березня 1992 року по 01 листопада 1992 року на посаді комірника матеріального складу, з 01 листопада 1992 року по 21 березня 1994 року на посаді прийомоздавальника, у тому числі після проведення реорганізації зазначеного об`єднання в ТОВ "ТЕХО ЛТД";
зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати у трудовий стаж період його роботи на Тернопільському хлібзаводі № 1 Тернопільського виробничого об`єднання хлібопекарної промисловості з 10 серпня 1987 року по 19 березня 1992 року на посаді комірника сировини, з 19 березня 1992 року по 01 листопада 1992 року на посаді комірника матеріального складу, з 01 листопада 1992 року по 21 березня 1994 року на посаді прийомоздавальника, у тому числі після проведення реорганізації зазначеного об`єднання в ТОВ "ТЕХО ЛТД".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу позивача періодів його роботи на Тернопільському хлібзаводі № 1 Тернопільського виробничого об`єднання хлібопекарної промисловості з 10 серпня 1987 року по 19 березня 1992 року на посаді комірника сировини, з 19 березня 1992 року по 01 листопада 1992 року на посаді комірника матеріального складу, з 01 листопада 1992 року по 21 березня 1994 року на посаді прийомоздавальника, у тому числі після проведення реорганізації зазначеного об`єднання у ТОВ "ТЕХО ЛТД", є протиправними, оскільки такий підтверджений записами у його трудовій книжці, які виконані відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, чітко, без будь-яких виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ на підставі якого внесено відповідний запис. Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати у його трудовий стаж вищевказані періоди роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 11 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 607/14795/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 607/14795/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області як одержувач пенсії по інвалідності третьої групи, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", його страховий стаж становить 21 рік 5 місяців 13 днів.
Позивач звернувся до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про зарахування до страхового стажу період його роботи на Тернопільському хлібзаводі № 1 Тернопільського виробничого об`єднання хлібопекарної промисловості з 10 серпня 1987 року по 19 березня 1992 року на посаді комірника сировини, з 19 березня 1992 року по 01 листопада 1992 року на посаді комірника матеріального складу, з 01 листопада 1992 року по 21 березня 1994 року на посаді прийомоздавальника, у тому числі після проведення реорганізації зазначеного об`єднання у ТОВ "ТЕХО ЛТД".
Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у зарахуванні зазначеного стажу роботи до трудового стажу, мотивуючи це тим, що у трудовій книжці ОСОБА_1 у записах про періоди роботи на Тернопільському хлібзаводі №1 (ТОВ "ТЕХО ЛТД") містяться виправлення, які не оформлені належним чином відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції 17 серпня 1993 року за № 110), а тому відсутні підстави для зарахування відповідних періодів роботи позивача до страхового стажу.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що у трудовій книжці ОСОБА_1 у записах про періоди роботи на Тернопільському хлібзаводі № 1 (ТОВ "ТЕХО ЛТД") містяться виправлення, які не оформлені належним чином відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції 17 серпня 1993 року за № 110, а тому відсутні підстави для зарахування відповідних періодів роботи позивача до страхового стажу.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.