ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №212/339/17-а
адміністративне провадження №К/9901/23499/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 212/339/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2017 року (у складі головуючого судді Колочко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Дадим Ю.М., суддів Уханенка С.А., Богданенка І.Ю.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача, а саме рішення комісії по розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсій № 20 від 30 вересня 2016 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до вимог пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати пенсійний орган призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до вимог пункту "б" частини першої статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2017 року, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на приписах чинного законодавства та є мотивованими, що свідчить про необхідність їх задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 10 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 212/339/17-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 212/339/17-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Криворізькому північному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
19 вересня 2016 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням комісії по розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсій Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (Жовтневий відділ з питань призначення та перерахунку пенсій) від 30 вересня 2016 року за № 20, позивачу було відмовлено в задоволенні зазначеної заяви.
Вказана відмова була обґрунтована тим, що стаж набутий на території будь-якої з держав учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та заробітна плата за цей період враховується лише при призначенні пенсій. Для проведення перерахунку пенсії відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, особам, які після призначення пенсії продовжували працювати за межами України, підстав немає. Пільговий стаж роботи заявника за списком № 2, підтверджений документами, станом на 20 вересня 2016 року складає 06 років 3 місяці 7 днів та загальний стаж 21 рік 10 місяців 26 днів, що є недостатнім для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає, а стаж набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений сторонами. Також, законодавством РФ з 1997 року передбачено проведення атестації робочого місця, а відтак спірні періоди можуть бути зараховані до пільгового стажу позивача лише на умовах підтвердження результатами атестації робочого місця в Спеціалізованому тресті "Алмазтехмонтаж" АК "Алроса".
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.