ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №266/683/17
адміністративне провадження №К/9901/42531/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 266/683/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області
про скасування рішення та зобов`язання вчини певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області
на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2017 року (у складі головуючого судді Чурбанова Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
21 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області про скасування рішення та спонукання виконати певні дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 9 від 13 січня 2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 із зменшенням віку за Списком № 2 відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за нормами статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 січня 2016 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя виплатити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням віку за Списком № 2 відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за нормами статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 січня 2016 року по 04 вересня 2016 року.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчини певні дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 28 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 266/683/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 266/683/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 04 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до УПФУ про призначення пенсії із зменшенням віку за списком № 2 відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням відповідача від 13 січня 2016 року № 9 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу по списку № 2.
Згідно постанови Приморського районного суду м. Маріуполя від 02 червня 2016 року у справі № 266/257/16-а, яка набрала законної сили 17 серпня 2016 року встановлено, що УПФУ не правомірно відмовив ОСОБА_1 у включенні до пільгового стажу роботи періоду з 07 червня 1999 року по 28 листопада 2000 року, тому позов задоволено та зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, період роботи в Публічному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат Азовсталь" з 07 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року.
Листом № 17017/02 від 29 листопада 2016 року, УПФУ відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 04 січня 2016 року з тих підстав, що постанова Приморського районної суду м. Маріуполя не містить зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з певної дати. Пенсію призначено ОСОБА_1 з 05 вересня 2016 року відповідно до пункту 1 статті 45 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому постанову Приморського районного суду м. Маріуполя виконано у повному обсязі.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, які містяться в пункті "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки внаслідок не проведення підприємством атестації робочого місця частина стажу була не зарахована до пільгового, тому відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії.
21 вересня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 рудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Приморського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, з заявою про призначення пенсії з наданням в повному обсязі документів, що підтверджують право на призначення пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 звернувся 04 січня 2016 року, а тому, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що призначення пенсії повинно бути здійснюватися саме з вказаної дати по 04 вересня 2016 року, оскільки з 05 вересня 2016 року позивачу призначена та виплачується пенсія на виконання рішення суду.