ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №423/956/17
адміністративне провадження №К/9901/18364/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 423/956/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
про визнання неправомірними дій, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання до зарахування стажу роботи,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 29 травня 2017 року (у складі головуючого судді Лисенко І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому, з урахуванням уточнення, просив суд:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах позивачу періоди роботи: з 04 жовтня 2001 року - 18 грудня 2005 року складачем шихти у Виробничому об`єднанні "Попаснянський склозавод", з 26 червня 2007 року - 10 січня 2012 року складачем шихти у ТОВ "Попаснянський склозавод", з 11 вересня 2006 року - 25 червня 2007 року слюсарем-ремонтником у ТОВ "Попаснянський склозавод", з 19 грудня 2005 року - 31 березня 2006 року слюсарем-ремонтником у ТОВ "Попаснянський склозавод";
зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію згідно статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за віком з 20 жовтня 2016 року;
скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії згідно статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за віком.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 29 травня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що у позивача наявний спеціальний стаж, який дає право на пенсію на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 18 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 423/956/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 423/956/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 20 жовтня 2016 року позивач звернувся до УПФ України у Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що визнано сторонами.
Рішенням УПФ України у Попаснянському районі Луганської області від 28 жовтня 2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи.
Рішення мотивоване тим, що позивач має загальний стаж роботи 30 років 28 днів, в тому числі на роботах за Списком № 2 - 03 роки 08 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зарахувати до пільгового стажу роботу на ВО "Попаснянський склозавод", ТОВ "Попаснянський склозавод" немає можливості, оскільки позивачем не надано довідок про особливий характер роботи через відсутність даних у держархіві та відсутність підприємства за місцем реєстрації.
На час звернення до відповідача із заявою позивач, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 55 років, що підтверджується копією паспорту.
Відповідачем визнано, що загальний стаж роботи позивача складає 30 років 28 днів, тобто вік та загальний стаж роботи позивача відповідає вимогам пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідачем визнано стаж роботи позивача за Списком № 2 - 03 роки 8 місяців.
Предметом спору є незарахування відповідачем до спеціального стажу періоду роботи з 04 жовтня 2001 року - 18 грудня 2005 року складачем шихти у Виробничому об`єднанні "Попаснянський склозавод", з 26 червня 2007 року - 10 січня 2012 року складачем шихти у ТОВ "Попаснянський склозавод", з 11 вересня 2006 року - 25 червня 2007 року слюсарем-ремонтником у ТОВ "Попаснянський склозавод", з 19 грудня 2005 року - 31 березня 2006 року слюсарем-ремонтником у ТОВ "Попаснянський склозавод".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах, так як не зазначено в повному обсязі характер виконуваної роботи, в яких умовах працювали особи, чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Попаснянського районного суду Луганської області від 29 травня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час звернення до відповідача із заявою позивач, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 55 років, що підтверджується копією паспорту, загальний стаж роботи позивача складає 30 років 28 днів, тобто вік та загальний стаж роботи позивача відповідає вимогам пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем визнано стаж роботи позивача за Списком № 2 - 03 роки 8 місяців.