ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №348/2182/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 348/2182/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі також - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж за списком № 2 з 25 жовтня 1988 року по 15 лютого 1995 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 22 серпня 1992 року по 15 лютого 1995 року. Зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області включити до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22 серпня 1992 року по 15 лютого 1995 року на посаді майстер будівельно-монтажного цеху, яка передбачена Списком № 2. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наданими позивачем доказами підтверджується наявність всіх необхідних умов для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задоволено.
Скасовано постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і містять підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 03 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 348/2182/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіної І.В.
Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 348/2182/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 19 вересня 1983 року по 16 жовтня 1985 року працював майстром польової дослідницької лабораторії в умовах праці радіографічного контролю зварювальних стиків трубопроводів дефектоскопом вручну у Спеціалізовано-монтажному управлінні № 5 тресту "Туркменнафтогазспецмонтаж", про що свідчить запис в трудовій книжці позивача по справі;
З 25 жовтня 1988 року по 15 лютого 1995 року позивач працював майстром будівельно-монтажного цеху НГВУ "Надвірнанафтогаз", що підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 17/116 від 29 серпня 2016 року, виданою НГВУ "Надвірнанафтогаз".
Уточнюючою довідкою від 29 серпня 2016 року за № 17/116 підтверджено пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 2 (розділ ХХVІІ, підрозділ б) - майстер з 25 жовтня 1988 року по 21 серпня 1992 року.
За період з 22 серпня 1992 року по 15 лютого 1995 року видати уточнюючу довідку НГВУ "Надвірнанафтогаз" немає можливості, оскільки з 22 серпня 1992 року такі довідки видаються на підставі атестації робочих місць. Така атестація робочих місць у НГВУ "Надвірнанафтогаз" була проведена в 1993 році про що було видано наказ № 116 від 15 листопада 1993 року "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці".
Однак, експертиза була проведена із грубими порушенням порядку проведення експертизи, а тому висновком Державної експертизи умов праці Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 96 від 10 червня 1998 року дія наказу № 116 від 15 листопада 1993 року була призупинена і на момент переведення ОСОБА_1 на іншу посаду повторно атестацію так і не проведено.
У зв`язку з досягненням 56 - річного віку позивач 30 серпня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Однак, згідно листа від 07 вересня 2016 року № 218/С-15 Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області йому було відмовлено, оскільки даний стаж не підтверджений уточнюючими довідками підприємства або організації.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача права на призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з непідтвердженням спірного періоду уточнюючими довідками, а вказаної посади - результатами атестації. Позивач вважає, що хоч атестація на підприємстві за його посадою проведена з порушенням порядку її проведення з вини роботодавця чи несвоєчасно, проте його право гарантоване Конституцією України на пенсійне забезпечення не може бути обмежене.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.