ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №415/6697/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21063/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 415/6697/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Васильєвої І.А., суддів Гайдара А.В., Яструбової Л.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
12 грудня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську) з вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття документів і не призначення позивачу пільгової пенсії за списком № 1 та зобов`язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на підставі частини першої статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із 11 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 28 березня 2017 року позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області задоволено. Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач не дотримався вимог Порядку № 21-1 від 25 листопада 2005 року, яким встановлена певна процедура для призначення пенсії, яка розпочинається шляхом подання відповідної письмової заяви про призначення пенсії, з якою позивач до відповідача не звертався, то вимоги позивача до відповідача у даній справі є передчасними, оскільки відповідач жодним чином не порушив право позивача на отримання пенсії, та не відмовив у її призначенні, а лише роз`яснив дотримання вимог Порядку № 22-1 для призначення пенсії, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 12 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 415/6697/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 415/6697/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а відповідач відмовив йому у прийнятті документів і призначенні пенсії без повідомлення причини, у зв`язку з чим у цей же день, 11 листопада 2016 року, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання роз`яснень відмови у прийнятті документів для призначення пенсії, на що 21 листопада 2016 року за № 193/М-7 відповідач надав письмову відповідь з роз`ясненням процедури подання документів для призначення пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася з позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що ним до відповідача подані всі документи, необхідні для призначення пільгової пенсії відповідно до чинного законодавства.
Крім того, позивач наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність звернення позивача із заявою до відповідача про призначення пенсії, чим порушив порядок № 21-1 від 25 листопада 2005 року, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до відповідача за призначенням пенсії 11 листопада 2016 року, але працівником відповідача йому відмовлено у прийнятті заяви про призначення пенсії.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини другої розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Суд критично ставиться до доводів касаційної скарги про те, що ним до відповідача подані всі документи, необхідні для призначення пільгової пенсії відповідно до чинного законодавства, і зазначене, нібито, встановлено судом першої інстанції, у зв`язку із наступним.