ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №808/1726/18
адміністративне провадження №К/9901/3673/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №808/1726/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року (у складі колегії: головуючого судді Білак С.В., суддів Шальєвої В.А., Юрко І.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана до суду 04 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №808/1726/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження. Зокрема, зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року позов задоволено частково.
Розгляд справи 06 липня 2018 року проводився за правилами спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін. Вказане рішення надійшло до Міністерства оборони України 17 липня 2018 року.
Після отримання судового рішення відповідачем була подана заявка на сплату судового збору. Оплата цих коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України (м. Київ) та передбачає дотримання встановленої вимогами бюджетного законодавства процедури. Оплата була проведена 10 серпня 2018 року, після чого платіжне доручення про підтвердження оплати було направлено представнику відповідача для доручення до апеляційної скарги.
Після отримання платіжного доручення, 16 серпня 2018 року було подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення. Однак, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки суду виявилося недостатньо доказів повноважень представника щодо підписання апеляційної скарги.
Міністерство оборони України отримало зазначену ухвалу 09 жовтня 2018 року, однак зазначена ухвала не була передана представнику Міністерства оборони України у цій справі, із зазначеною ухвалою представник відповідача ознайомився лише 02 листопада 2018 року.
05 листопада 2018 року представником Міністерства оборони України було повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі, з обґрунтованим клопотанням про поновлення строків на оскарження та урахуванням вимог ухвали суду, але відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у поновленні строків було відмовлено, а апеляційна скарга була повернута.
Представник відповідача зазначає, що ним, як добросовісним представником у справі, в найкоротший термін з дня ознайомлення з ухвалою суду було повторно подано апеляційну скаргу та вказано обґрунтовані причини для поновлення строків на апеляційне оскарження.
Таким чином, на думку відповідача, постановивши 02 січня 2019 року ухвалу з порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції позбавив Міністерство оборони України законного на апеляційне оскарження судового рішення та безпідставно повернув апеляційну скаргу.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є не прийнятні з огляду на наступне.
З матеріалі справи вбачається, що 30 листопада 2018 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/3065/18 з апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.
У встановлений судом строк від відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилався на те, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням строку, встановленого статтею 295 КАС України, проте була повернута ухвалою суду від 13 вересня 2018 року у зв`язку з тим, що були відсутні достатні докази повноважень представника щодо підписання апеляційної скарги. Після отримання ухвали від 13 вересня 2018 року, відповідач невідкладно повторно подав апеляційну скаргу. Оскільки ухвала від 13 вересня 2018 року була прийнята вже після закінчення строку на апеляційне оскарження, а отримана відповідачем ще пізніше, що унеможливило повторне подання апеляційної скарги у встановлений для оскарження строк, що є підставою для визнання причини пропуску такого строку поважними.
Проте, судом апеляційної інстанції підстави вказані відповідачем у заяві про поновлення строку визнані неповажними, та ухвалою від 02 січня 2019 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача. З таким рішення суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Верховного Суду, у зв`язку із наступним.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року у цій справі було отримано відповідачем 17 липня 2018 року.
Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 05 листопада 2018 року, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення ПАТ "Укрпошта", тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України.
Крім того, судом апеляційної інстанції посилання скаржника на неможливість повторного подання апеляційної скарги у встановлений для оскарження строк було визнано необґрунтованими.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинна апеляційна скарга була повернута з огляду на долучення відповідачем до апеляційної скарги неналежним чином завіреної копії довіреності.
Враховуючи зазначене, суд наголошує на тому, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В силу закону, поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише такі, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Неспроможність відповідача належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, є суто суб`єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Вказана правова позиція викладена Верховного Суду постанові від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.