ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 174/580/16-ц
Провадження № 14-127цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Первинна профспілка "Свободу Праці" Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (після зміни назви - Професійна спілка гірничо-металургійного комплексу; далі - Профспілка),
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат",
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Профспілки
на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.
у цивільній справі за позовом Профспілки доПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", про стягнення коштів та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року Профспілка звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача на свою користь кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу за березень 2016 року у розмірі 62 262 грн 09 коп.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона діє на підприємстві відповідача з 2015 року, а 24 липня 2015 року - внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 39941150. 21 січня 2016 року повідомлено директора філії "Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат" Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про створення та діяльність на комбінаті Профспілки.
Вказувала, що у серпні 2016 року зверталася до відповідача з листом, у якому просила перерахувати на рахунок Профспілки кошти на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи за січень-серпень 2016 року згідно з положеннями статті 44 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон № 1045-XIV), а також пункту 8.5 колективного договору філії "Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат" Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", якими передбачено такі виплати у розмірі 0,35 % річного фонду оплати. Проте відповідачем відповіді на лист не надано.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Профспілки грошові кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу за березень 2016 року у розмірі 62 262,09 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право на отримання коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи у розмірі не менше ніж 0,35 % від фонду оплати праці згідно з пунктом 8.5 колективного договору.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" відхилено. Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час постановлення ухвали), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково виходив із того, що конфлікт, який виник між Профспілкою та ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", щодо стягнення коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи за березень 2016 року, підлягає розгляду в судовому порядку. Зазначив, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року Профспілказвернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд необґрунтовано закрив провадження у справі з підстав неможливості розгляду цього спору в порядку цивільного судочинства. На думку заявника, відповідно до частини сьомої статті 20 Закону № 1045-XIVПрофспілка має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність підприємства до суду, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2017 року ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" подало заперечення на касаційну скаргу, у яких просило касаційну скаргу Профспілки відхилити, ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 20 лютого 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та запереченнях доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У статті 19 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.